Держпідтримку через ДАР отримало 29% аграріїв, - Рахункова палата

Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників не повною мірою відповідала принципам доступності та відкритості, зокрема через технічні збої Державного аграрного реєстру (ДАР) та обмеженість інформації про фактичні обсяги виплат такої підтримки.

Про це йдеться у висновках Рахункової палати за результатами аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості.

У 2024 році та першому півріччі 2025 року на підтримку аграріїв було надано понад 5,2 млрд грн. Це кошти, отримані в межах програм Ukraine Facility, МБРР (проєкт ARISE) та кошти резервного фонду Державного бюджету України. Зазначені суми розподілялися в межах двох бюджетних програм: щодо підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції (Порядок №918*) та щодо субсидій товаровиробникам, які працюють у зонах бойових дій (Порядок №886**).

Сільськогосподарські товаровиробники відповідно до Порядку № 918 мають можливість подавати заявки на державну підтримку через особистий електронний кабінет у системі ДАР. Проте фактично подати заявку на отримання допомоги змогло лише близько третини аграріїв від потенційної кількості. Основною причиною неповного охоплення суб’єктів підтримкою є обмеженість бюджетних ресурсів. Також прийому заявок завадили численні технічні збої у роботі ДАР, зокрема, проблеми з авторизацією користувачів у ньому через державні сервіси.

Лише частково забезпечена і прозорість реалізації програм. У зазначений період аграріям виплатили понад 5,1 млрд грн субсидій і дотацій. Однак у публічному доступі наявні дані лише про 29% фактично наданої державної підтримки. Процедура оприлюднення реєстрових даних загалом не визначена, що створювало ризики непрозорого розподілу коштів та обмежило можливості публічного контролю.

Аудит встановив, що Порядок №918 не забороняв подавати заявки на підтримку господарствам і фізичним особам, які фактично є пов’язаними між собою особами (в розумінні визначень Податкового кодексу України) і їхні сумарні виробничі потужності за обсягами не відповідали б встановленим критеріям. У ДАР відсутній механізм автоматичної перевірки пов’язаності заявників.

Здійснений аудиторами порівняльний аналіз Порядку №886 та Порядку №918 показав, що перший не містив обмежень щодо розміру земель чи громадянства отримувачів, а другий встановив ліміт площ і вимогу щодо українського громадянства засновників компаній.

Ця неузгодженість призвела до отримання значної частини підтримки великими агрохолдингами. До прикладу, у 2024 році 49 отримувачів, які належать до 31 корпоративної групи, отримали понад чверть мільярда гривень – 16% усіх видатків за програмою.

Також 67 млн грн державної підтримки були надані підприємствам, що мають іноземних бенефіціарів, а понад 36 млн грн – суб’єктам, які мали податкову заборгованість.

Аудит засвідчив, що державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників у 2024 році та І півріччі 2025 року не повною мірою відповідала принципам доступності та прозорості. Незважаючи на розширення можливостей ДАР, значна частина сільгоспвиробників не змогла скористатися державною підтримкою через технічні збої системи. Також через недоліки в перевірці достовірності інформації, поданої сільськогосподарськими товаровиробниками, зафіксовано випадки надання коштів суб’єктам, які не відповідали критеріям. Як наслідок неналежний міжвідомчий обмін даними і недоліки системи контролю призвели до використання бюджетних коштів із недотриманням встановлених Урядом постанов.

Нагадаємо, Україна отримала 1 млрд грн на дотації для агровиробників.