Озима цибуля, що має масу переваг перед літньою, у південній частині України стає трендом

Цибуля по-корейськи

Озима цибуля, що має масу переваг перед літньою, у південній частині України стає трендом із південнокорейським відтінком для малих і середніх фермерів.  

Цибуля вже давно вважається індустріальною культурою. Її вирощування передбачає застосування повного арсеналу сучасної сільськогосподарської техніки — від підготовки ґрунту до збирання врожаю. У промислових господарствах близько 90% процесів механізовано, що дає змогу ефективно працювати навіть в умовах нестабільного ринку. Цибуля є продуктом масового споживання, її купують усі — від переробників, які використовують її у м’ясних напівфабрикатах і готових стравах, до роздрібних споживачів. Саме це забезпечує стабільний попит і мінімізує ризики для виробника. 

Важливо зазначити, що цибуля — класична культура за строками дозрівання та збирання, а також за технологічними показниками й сортовим складом. Це дозволяє розтягувати терміни висіву та збирання, планувати врожайність і зменшувати сезонні ризики. Окрім того, цибуля має значний потенціал для зберігання — за правильних умов вона може лежати від збирання до пізньої весни наступного року, зберігаючи якість і товарний вигляд. 

Особливо вигідним є вирощування озимої цибулі, яка дає низку додаткових переваг: ранній вихід продукції на ринок із вищою ціною, економія на поливі влітку, можливість експорту й стабільний прибуток. 

АГРОТЕХНІЧНІ НЮАНСИ 

Висів озимої цибулі оптимально проводити з третьої декади серпня до першої декади вересня. Ці строки дозволяють отримати рослини, які до зими сформують достатню кількість листків і кореневу систему. Плантацію не варто закладати раніше як 20 серпня або пізніше як 20 вересня, оскільки це підвищує ризики: рання сівба може спричинити стрілкування сортів навесні, а пізня — недорозвиненість рослин, часткову загибель цибулин і зниження потенційного врожаю. 

Сходи цибулі з’являються приблизно через 12 днів після висіву, а кожний наступний листок росте близько 8 днів. Ці строки залежать від стану ґрунту, глибини висіву, якості поливу й енергії насіння. Що більше й енергійніше насіння, то дружніше сходи та сильніші рослини. 

Занадто ранній висів може призвести до того, що частина сортів не витримає морозів після фази четвертого листка, що спричиняє стрілкування й зниження якості продукції. Пізня сівба, починаючи з 5 вересня, теж небезпечна — рослини не встигають сформувати 2–3 листки й кореневу систему завдовжки 10 см, що критично для зимостійкості. В результаті можливе падіння густоти посадки, зменшення потенціалу врожаю та ризики недоотримання стандартного товарного врожаю — 50 т/га з діаметром цибулин 5,5–6,5 см. 

Озима цибуля має додаткову перевагу перед ярою — ранній розвиток листкової маси зменшує ризик ураження трипсами. Трипс найактивніший у період дозрівання зернової групи. Тому в деяких випадках обробки потрібно повторювати через два-три дні, щоб витіснити його з пазух листків. Працювати слід у ранкові години, практично до сходу сонця, доки він не заховався в устях цибулини.   

Таким чином, з боку основного шкідника озима цибуля знову має перевагу. Листкова маса в нього формується раніше, і в полі немає такого насичення шкідником. Восени проводять профілактичну обробку проти цибулевої мухи — вона часто призводить до пошкодження й полягання молодих сходів. Ця профілактика потрібна як для озимої, так і для ярої цибулі. 

Так чи інакше, озима цибуля має менше ризиків. 

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ 

Головна перевага озимої цибулі — ранній вихід на ринок. Для порівняння: середні витрати на 1 га літньої цибулі становлять 8–9 тис. доларів (350–400 тис. грн), включно з крапельним поливом, збиранням, тарою й іншими витратами. Урожайність 50 т/га можна реалізувати за ціною 8 грн/кг, тоді як у Європі така продукція коштує 0,15 євро. 

Вкладення 300–400 тис. гривень можуть забезпечити валовий дохід мінімум 500 тис. гривень. Є два варіанти: або продати цибулю по 10 грн/кг й отримати 20% прибутку, або виростити 30 т/га і продати по 15–16 грн/кг. 

Проєкт на 20 га потребує близько 8 млн гривень інвестицій і прогнозує валовий дохід 12 млн гривень (рентабельність 50%). Для цього важливо правильно розподілити сорти за строками дозрівання: ранні гібриди дають менший урожай, але за них можна отримати ціну 21–22 грн/кг у кінці травня — на початку червня. Потім — сорти з більшою товарною часткою продукції, а далі — пізні. Це дозволяє розтягнути сезон збирання на 50 днів — з останньої декади травня до першої декади липня. 

Перед початком збирання ярих цибулин у серпні лишаються 1–1,5 місяця на продаж озимої цибулі. Її підсушують на полі 7–8 днів, потім зберігають у контейнерах під вентиляцією ще 2–3 місяці. 

Цибуля має високий експортний потенціал і може конкурувати з Іспанією, Італією, Марокко та Єгиптом. Орієнтовна ціна на європейському ринку — 0,2 євро (10 грн/кг) з поверненням ПДВ 12 грн. 

Досвідчені українські фермери вже отримують урожайність 50–90 т/га, а за експорту — до 700 тис. грн/га. Це забезпечує маржинальність 20–50%, якщо врожай товарної цибулі високий і ціна не падає нижче за 0,15 євро. 

КЛІМАТ І ПОЛИВ 

Озиму цибулю продуктивно вирощують тільки у певних регіонах України — від Черкаської області й південніше. Для отримання сходів у кінці серпня — початку вересня потрібна надійна подача води. Крапельне зрошення забезпечує отримання сходів на глибині 2 см навіть після засушливого літа. 

Плантації озимої цибулі потребують сучасної механізації: фрези, мульчери, системи підживлення. 

Озима цибуля формує листкову масу ще до липневої спеки, тому економія на поливі досягається автоматично. Вона виступає як подушка безпеки на випадок несприятливої погоди або техногенних проблем. 

Нині рослини розвиваються на тій волозі, що є в ґрунті від природи — і вегетація триватиме ще до середини — кінця листопада практично без поливу. Це ще один спосіб економії. Але наступного сезону, щоб отримати 80 т/га товарного врожаю, полив доведеться обов’язково ввімкнути навесні разом із повноцінним підживленням, яке забезпечить наливання цибулин і їх формування. 

До моменту збирання в кінці травня обсяг поливу буде значно меншим, але його все одно потрібно продовжувати як у травні, так і в липні, якщо ми прагнемо досягти показника 80–100 т/га. Після піка липневої спеки наша плантація виходить у стан, коли ранні гібриди ярої цибулі формують основну листкову масу й наливаються  цибулини. У цьому разі однією з додаткових переваг озимої цибулі є те, що він проходить спеку вже сформованим і готовим до збирання, що дозволяє заощадити три-чотири поливи. Це важливо не лише за нормального забезпечення поливом, а й особливо в разі дефіциту води під час наливання на ярій схемі. 

Навіть якщо у червні-липні станеться погодний або техногенний форс-мажор, озима цибуля матиме потенціал, закладений ще взимку-навесні. Ми розподілили гібриди саме за цим принципом і додали в сортимент кольорову цибулю. 

ЗБЕРІГАННЯ ОЗИМОЇ ЦИБУЛІ 

Строк зберігання цибулі безпосередньо залежить від сорту й тривалості вегетації. Ранні сорти мають менший потенціал зберігання, якщо не застосовувати спеціальні регулятори спокою. Пізні сорти формують 12 і більше листків і можуть зберігатися 3–4 місяці у вентильованих сховищах без втрати якості за умови, що цибулини зібрано своєчасно й вони пройшли профілактику проти хвороб. 

Для якісного зберігання важливим є обережне механізоване збирання: шийка цибулини має бути щільно закрита, покривні луски — цілими, без пошкоджень. Тільки за таких умов можна гарантувати збереження товарного вигляду до жовтня. 

Простими методами є зберігання в контейнерах під навісом із примусовою вентиляцією або на підлозі з наддувом повітря. В Україні поки що недостатньо якісних складських приміщень, тому фермери змушені застосовувати тимчасові варіанти, що, однак, не завжди гарантує стабільну якість продукції. 

Дотримання температурного і вологісного режимів є критично важливим: порушення умов одразу позначається на якості. Озима цибуля за правильних умов зберігається 3–4 місяці без проростання й втрати смакових і товарних якостей. 

ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ 

Нинішнього сезону фермерські господарства вже почали тестові партії експорту до Румунії й інших країн. Один потенційний клієнт зацікавився 280 т цибулі з чіткими вимогами до упакування, відповідно до європейських стандартів. Для порівняння: 300 т продукції за врожайності 50 т/га відповідають всього 6 га плантації. Для невеликого господарства з 10 га урожайність 80 т/га дає 800– 1000 т товарної продукції, а за обороту — до 1,5 тис. тонн. 

Такий обсяг дозволяє формувати експортні партії, але потребує наявності холодильних або інших спеціалізованих приміщень. 

Українська компанія MAS Systems пропонує обладнання для таких обсягів із напірною стіною за 75 тис. дол., плюс вартість будівельних матеріалів. Для стабільного бізнесу потрібно сховище на 1,5–2 тис. тонн, що дозволяє протягом 3–4 місяців після збирання продукції активно реалізовувати її на внутрішньому й зовнішньому ринках. 

Наявність такої інфраструктури дозволяє масштабувати вирощування до 15 га з урожайністю 80 т/га, а невеликі фермерські господарства можуть інтегруватися в загальний логістичний ланцюг, отримуючи стабільний дохід навіть з 1–2 га. 

КОРЕЙСЬКІ ГІБРИДИ 

Фермерське господарство «Пан Білан» отримало на тестування гібриди селекції Південної Кореї, вже зареєстровані в Державному реєстрі України. Потенціал урожайності цих гібридів перевищує 80 т/га, товарна вирівняність — понад 90%, калібр — 6,5 см, відсоток стрілкування — менше як 1%, зимостійкість — 99,9%. 

Гібриди тестували без поспішної збиранки: мета — оцінити потенціал і визначити реальний розвиток цибулин. Після успішного зимового періоду площу під цими гібридами в регіоні збільшили з 5 до майже 100 га. 

Корейські партнери також запропонували біопрепарати на основі триходерми й екстрактів водоростей, які підвищують ефективність росту і знижують витрати на хімічний захист. Застосування таких засобів знижує собівартість вирощування, а також мінімізує повторне застосування фунгіцидів, до яких рослини з часом звикають. 

Ми також вирощуємо цибулю далеко не перший рік, і через наше господарство пройшло багато сортів. Серед них були й ті, що показують непогані результати як за врожайністю, так і за якістю. 

Для фермера одним із головних показників у витратній частині проєкту є вартість насіння. Ціна насіння озимої цибулі може коливатись у межах 60 тис. гривень на 1 га. Наприклад, для проєкту на 30 га вартість насіння може обійтись від 30 тис. до 45 тис. гривень на гектар за густоти висіву від 650 тис. до 1 млн насіння. 

Отже, фермер сам визначає, чи хоче він отримати врожай у більш ранні терміни чи більший вал пізніше  і ухвалює рішення, за якою ціною та якої якості купувати насіння. Якісне насіння зазвичай стартує у ціні від 30 тис. за 1 млн насінин. Корейські гібриди входять у найвищу цінову категорію — це продукт екстракласу. Він уже пройшов певне маркетингове просування в торгових мережах, і ми чули тільки позитивні відгуки. Після цього з’явилося чимало охочих серед виробників працювати з ним, незважаючи на високу ціну. 

Щодо смакових якостей цього гібрида: це не гостра цибуля, ближче до салатної, золотистого кольору, ідеальної форми. 

Україна й Південна Корея тісно співпрацюють, зокрема у сфері сільського господарства та конкретно по проєкту вирощування цибулі. Нині ми створюємо у південній частині країни, так би мовити, кущ виробників, навколо якого концентруються люди з невеликим обсягом виробництва на 3–5 га — на цьому корейська сторона робить особливо акцентує, оскільки в них самих розвинено саме такі господарства. Навіть якщо у фермера 1–2 га, він може приєднатися до проєкту, який допоможе йому отримувати стабільний дохід за запропонованою корейцями схемою. Вона передбачає: за врожайності 80 т/га і продажах за ціною 10 грн/кг, вкладення 400 тис. гривень і валовий дохід 800 тис. гривень, тобто 100% рентабельності. 

СОЦІАЛЬНИЙ «КУЩ» 

Проєкт озимої цибулі — це наше спільне з корейською стороною бачення беззбитковості та зайнятості для тих фермерів, які не можуть визначитися з напрямом або їм просто відкривається така можливість. Ці малі фермери, формуючи такий «кущ» і товарні партії, концентруються навколо однієї площі — логістичного центру, куди надходить їхня продукція, де її сортують, зберігають і відправляють на експорт. Те, що фермери можуть реалізувати всередині країни, їх ніхто не обмежує. 

Ми разом із корейськими партнерами вже на наступний рік плануємо з цього «куща» знімати й відправляти продукцію у Європу як брендовану зимову корейську цибулю. 

Ми, як ФГ «Пан Білан», зі свого боку організовуємо консультації для фермерів, які цього потребують, адже серед них є й ті, хто має великий досвід, і від яких ми самі черпаємо інформацію та прислухаємося до їхніх порад і думок. 

Географічно проєкт наразі розширюється в Одеській, Миколаївській і Дніпропетровській областях із потенційним розширенням на Черкаську і Кіровоградську. На Півдні ми використовуємо можливості перевезення через кордон на Дунаї чи інші митні пункти. 

Подальше поширення проєкту по регіонах залежатиме від того, наскільки довгим буде осінній період, що дозволить отримати достатню кількість листя й задовільний стан рослин перед входом у зиму. Якщо ми починаємо сіяти озиму цибулю у 20-х числах серпня, північніша частина може робити це на тиждень раніше. 

Експорт української цибулі Південна Корея розглядає як один із напрямів для сталого розвитку місцевого агробізнесу. У планах спільного проєкту — активна робота з рідкими органічними добривами та засобами захисту для поширення так званої блакитної зони, тобто скорочення агрохімії в продуктах і навколишньому середовищі як соціальний проєкт із рівними та зручними для всіх сторін умовами подальшого розвитку. Вирощування озимої цибулі у цьому разі є інструментом досягнення цих цілей. 

21 жовтня в Південній Кореї відбудеться форум, де обговорюватиметься цей проєкт і його подальший розвиток в Україні. Зокрема, йтиметься про створення бази для зберігання цибулі та логістичної платформи. Наступний етап — розвиток подальшої переробки продукції всередині країни. Для цього представники адміністрації Одеської області відвідали у березні Корею, побувавши на одному з підприємств, яке виробляє 40 видів переробленої продукції з цибулі. 

Підсумовуючи всі зазначені цілі та завдання (внутрішній ринок, експорт, високу якість, сталий розвиток, соціальну складову та екологію), ми виходимо на формування так званого Smart Village для компаній — учасниць проєкту, тобто цифровізації не лише виробничих, а й соціальних об’єктів, які створюються навколо нього. 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ