Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING, 29-30 жовтня 2025, м.Львів

29–30 жовтня 2025 року Львів перетворився на інформаційний центр українського птахівництва. Саме тут відбувся практичний форум POULTRY FARMING-2025, який об’єднав понад 400 професіоналів галузі — керівників підприємств, технологів, ветеринарів, фахівців з годівлі, науковців і бізнес-партнерів.

Два дні насичених дискусій, яскравих виступів і живого спілкування — подія традиційно стала майданчиком для обміну досвідом, пошуку ефективних рішень і формування спільного бачення розвитку птахівництва в непростих умовах воєнної економіки.

Учасники говорили про бройлерний і яєчний напрями, виробництво індичатини, інноваційні технології, безпеку кормів, ветеринарні виклики та вплив воєнних і енергетичних факторів на собівартість продукції. Кожна доповідь і дискусія — це крок до стійкості, розвитку й упевненого майбутнього українського птахівництва.

Стратегічні орієнтири галузі

Форум відкрила генеральна директорка ТОВ «Ясенсвіт» Юлія Фльорова. Вона окреслила тенденції розвитку яєчного виробництва, наголосивши на необхідності стратегічного переосмислення бізнес-моделей в нових економічних реаліях. Було зазначено, що ключові ринки практично не змінилися. Це країни ЄС, насамперед Іспанія, Хорватія, Польща, а також Велика Британія, яка вже не входить до ЄС, але все ще залишається важливим ринком для нас. Основними причинами зростання експорту курячого яйця експертка назвала попит у країнах ЄС, відновлення логістики та конкурентні ціни української продукції. «Логістика покращується, хоч і не повністю, а конкурентні ціни забезпечують завдяки власній сировинній базі та оптимізації виробництва, що дає змогу залишатися привабливими на європейському ринку. Додатковим драйвером зростання є інвестиції в модернізацію виробництва: компанії вкладають кошти в обладнання, що додає продуктам додаткову вартість і підвищує їх конкурентоспроможність», — зазначила генеральна директорка ТОВ «Ясенсвіт». Також Юлія Фльорова зауважила, що переваги українських виробників полягають у можливості пропонувати конкурентні ціни навіть у складних умовах, а також у здатності забезпечувати ринок яйцями та яєчними продуктами, коли локальне виробництво в інших країнах зменшується через хвороби або страйки. «Саме ці фактори разом формують поточний попит на українську продукцію та визначають основні тенденції розвитку експорту», — підсумувала Юлія Фльорова.

Про ситуацію на ринку м’яса птиці та перспективи експорту розповів Юрій Горбенко, директор представництва Польсько-української господарчої палати в Луцьку, представник групи компаній АПГ «Пан Курчак». Він акцентував на тому, що, попри складні логістичні умови, український продукт утримує конкурентні позиції на європейському ринку.

«У нас формується тенденція до перевиробництва м’яса бройлерів, а це означає, що єдиний вихід — шукати нові шляхи для реалізації продукції на зовнішніх ринках. Сьогодні ми маємо можливість експортувати продукцію до європейських країн, але також є багато ще неосвоєних ринків на Близькому Сході, в Африці та Азії, куди наші птахівники вже частково виходять. Це єдиний правильний шлях розвитку, і саме його потрібно активно підтримувати», — зазначив Юрій Горбенко.

Одним із ключових виступів стала доповідь СЕО Avesterra Group Світлани Собіпан, яка представила бачення розвитку галузі та поділилася досвідом компанії в умовах воєнної економіки.

Дискусійна панель про розвиток галузі

Центральною подією заходу стала дискусійна панель, що об’єднала експертів різних напрямів. Обговорювали не лише поточний стан ринку, а й тенденції, що на ньому формуються. Серед основних ризиків для птаховиробництва передусім залишається війна, яка створює постійну невизначеність і ставить під загрозу безпеку бізнесу та активів. «Проблеми з логістикою та інфраструктурою, такі як зростання цін, дефіцит кадрів, пошкоджені дороги та обмежений доступ до портів, також залишаються суттєвими. Торгові бар’єри з ЄС, включно з тарифами, квоти та інші обмеження, ускладнюють експорт української продукції, оскільки правила в кожній країні різні. Крім того, інфекційні хвороби птиці, зокрема пташиний грип, створюють нестабільність на європейському ринку, але водночас підвищують попит на нашу продукцію», — зазначила Юлія Фльорова.

«Сьогодні птахівництво залишається однією з найстійкіших галузей українського агропромислового комплексу. Але стикаємося з викликами, які визначають майбутнє всієї галузі. Серед головних викликів — адміністративний тиск на бізнес. Компанії, які чесно працюють, сплачують податки та інвестують, попри складні умови, не мають витрачати ресурси на постійні пояснення чи спростування недостовірної інформації. Бізнесу сьогодні потрібні не пільги, а партнерство, довіра, а також зрозумілі й прозорі правила гри. Ми розуміємо, що є виклики, на які не впливає бізнес, — війна, блокування кордонів, нестача енергоресурсів. Але коли бракує підтримки держави, працювати стає справді важко. Бізнес очікує від держави не контролю, а партнерства, захисту й довіри», — наголосила Світлана Собіпан.

Окрему увагу пані Світлана приділила проблемі дефіциту кадрів, яка сьогодні є спільною для всієї економіки: «Дефіцит кваліфікованих кадрів — це, мабуть, одна з найболючіших тем. Ми активно співпрацюємо з профтехами та університетами, адже залучати людей потрібно ще з етапу навчання. Також формуємо власний кадровий резерв — зростання керівників зсередини компанії — це наша стратегія. Я сама прийшла в Avesterra Group менеджером і добре знаю, як важливо давати людям можливість розвиватися», — говорить Світлана Собіпан.

Також у рамках дискусійної панелі обговорили енергетичну безпеку підприємств і наголосили, що майбутня зима буде складною для всіх виробництв, адже ворог системно атакує енергетичну інфраструктуру.

«Виробництво без електроенергії або газу не може існувати. Ми готуємося до зими, але питання енергопостачання залишається критичним для всієї галузі. Особливо зараз, коли вартість електроенергії в Україні подекуди вища, ніж у країнах ЄС. Бізнес розглядає альтернативні джерела енергії — інвестиції в модернізацію сьогодні це не розкіш, а умова виживання», — підкреслила Світлана Собіпан.

Серед інших важливих викликів, що стоять нині перед виробниками птахівничої продукції — логістика. «Ми пам’ятаємо, як боляче по бізнесу вдарило торішнє блокування кордонів. Це впливало не лише на експорт, а й на імпорт, зокрема постачання обладнання. Сьогодні дуже важливо, щоб держава створювала стабільні логістичні коридори, щоб український бізнес міг планувати і виконувати свої зобов’язання, — зазначила керівниця Avesterra Group. — Енергетична безпека, кадри та довіра держави — це три складові, від яких сьогодні залежить майбутнє українського птахівництва».

Дискусії на форумі охопили теми біобезпеки, годівлі, ефективності технологій вирощування, ветеринарного менеджменту, енергетичних рішень і кадрового забезпечення підприємств. Учасники відзначили важливість взаємодії між наукою, бізнесом і державними структурами для відновлення та розвитку аграрного сектору.

«Ми бачимо значні можливості для розвитку птахівництва завдяки новим технологіям, концепціям автоматизації та модернізації, а також інноваціям, які вже існують у багатьох гравців ринку. Це дозволяє кожному використати отриманий досвід для власних потреб», — зазначив Юрій Горбенко.

Учасники дискусійної панелі довели, що птахівництво залишається однією з найдинамічніших та найгнучкіших галузей українського агропромислового комплексу. Попри виклики війни, енергетичну нестабільність і кадровий дефіцит, галузь і далі працює, інвестує й розвивається.

Експортні перспективи та кормова ефективність

На форусі проаналізували питання експорту продукції птахівництва та кормової безпеки.

Маріан Сімонов, професор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, розповів про перспективи та перешкоди експорту продукції птахівництва на ринок ЄС. Він акцентував на строгих ветеринарних стандартах і необхідності адаптації виробництва до європейських вимог, а також на важливості стратегічного планування для успішного виходу на зовнішні ринки.

Олексій Ситько, директор ТОВ «Біохем Україна», звернув увагу на вивчення кормів як запоруку їх ефективності. Фахівець підкреслив, що лише системний підхід до якості та складу кормів забезпечує високу продуктивність і здоров’я птиці.

Профілактика і здоров’я птиці

У наступній частині форуму увагу зосередили на ветеринарних аспектах. Анна Зелінська-Федорович (ТОВ «Сева Санте Анімаль Україна») розповіла про нові виклики в профілактиці хвороби Гамборо, виокремивши сучасні стратегії вакцинації та контроль хвороб. Фахівчиня зазначила, що хвороба Гамборо залишається актуальною загрозою для птахівництва і що ефективна її профілактика передбачає поєднання ранньої вакцинації імунокомплексом, дотримання заходів біобезпеки та належного менеджменту на птахофабриках. Одним із дієвих рішень у цій сфері було названо вакцину Nextmune, що забезпечує комплексний контроль хвороби.

Марія Ангелес Родрігес (Olmix Group, Іспанія) поділилася дослідженнями щодо впливу мікотоксинів на імунну систему птиці, наголосивши на необхідності інтегрованих підходів до годівлі та добавок для підвищення стійкості організму.

Войтек Ходорович (Phibro Animal Health, Польща) розкрив тему професійного підходу до контролю респіраторних хвороб птиці, акцентуючи на важливості комплексних програм вакцинації та біобезпеки.

Світлана Усатюк (ТОВ «Нутрімін Україна») представила новий підхід до енергетичного живлення птиці через емульговані жири, а Олександр Шеляг (ТОВ «Веллфарм») дав практичні поради дезінфекції пташників, наголосивши, що правильна біобезпека — запорука мінімізації ризиків.

Віктор Давидович (ТОВ «ЯСЕНСВІТ») розповів, як зменшити стреси у птиці та підвищити її продуктивність шляхом контролю мікроклімату та оптимізації управління пташником. Він зазначив, що, незважаючи на безсумнівні успіхи яєчного й м’ясного птахівництва, вчені зазначають: що вища продуктивність птиці, то більша її чутливість до різних стресів. Також надав рекомендації щодо їхньої профілактики й лікування.

У другій половині дня учасники форуму обговорювали вакцинацію та нутрицевтичні рішення. Марія Гомес Гутьєррес (Calier, Іспанія) представила вакцини проти сальмонельозу птиці та способи ефективного контролю хвороби. Денис Шеремет («Вестмікс») розповів про сучасну альтернативу вітаміну Е, яка завдяки рослинним компонентам оптимізує раціон птиці.

Фернандо Агуадо (Liptosa, Іспанія) поділився стратегіями боротьби зі спалахами кокцидіозу та некротичного ентериту без застосування кокцидіостатиків, а Євген Барановський («Мега Корм») представив нутрицевтичні рішення для підвищення ефективності конверсії корму та підтримки бар’єрної функції кишківника птиці.

Михайло Коваль (ТОВ «Зінпро Україна») виступив із темою «Які батьки, такі й курчата», акцентуючи на важливості селекційної роботи для продуктивності молодняку.

Ян Бондаренко (ТМ «А.ТОМ») представив технології компостування органічних відходів ферм, а Ярослав Шубстарськи (INVAK, Польща) — використання аутогенних вакцин у країнах ЄС.

Завершив день Тарас Левицький, який розповів про вплив фальсифікованого корму на економічні показники виробництва та наголосив на важливості контролю якості продуктів для ефективності господарства.

Відгодівля і добробут індиків

Окремий блок форуму присвятили індикам.

Торстен Мальштедт і Олександр Куліченко (MOORGUT KARTZFEHN, Німеччина) розповіли, чому варто займатися відгодівлею індиків, а також про стан та перспективи ринку. Також поділились інформацією про стан європейського ринку індичатини, зазначивши, що Україна на ньому має неабиякий потенціал.

Др. Даніель Діпхауз (MOORGUT KARTZFEHN) наголосив на важливості забезпечення добробуту індиків, розкривши виклики, які незабаром стоятимуть перед українськими виробниками.

Інновації в годівлі та ветеринарії

Програму доповнили виступи провідних фахівців у годівлі та ветеринарії: Антон Сорокун (Vitagro Nutrition) розповів про майбутнє розробки кормів для птиці; д-р Інсаф Ріахі (BIŌNTE Nutrition, Іспанія) — про поєднання мінеральних, фітогенних та постбіотичних компонентів для пом’якшення впливу мікотоксинів; Михайло Переста (СГП «МБС») — про ефективність пробіотичної програми без перебудови пташника. Рей Чю та Ілля Здовбель (Calyx / AVA GROUP) — розкрили, як можна визначати вагу бройлерів за допомогою ШІ. Дмитро Масюк висвітлив революційні рішення в лабораторній діагностиці хвороб птиці. Ян Шептицьки говорив про інтерпретацію результатів серологічних досліджень у бройлерних стадах. Тетяна Фотіна — про контроль та превенцію бактеріальних хвороб птиці. Михайло Сичов — розповів, яку альтернативу сої можна застосовувати в годівлі курей; Євген Хайлов — про особливості годівлі промислової несучки.

Про ефективність вакцинації бройлерів в інкубаторії проти хвороби Нькасла розповіла Ірена Авдос’єва, канд. вет. наук, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Вона зазначила, що застосування в інкубаторії векторної вакцини є цілком достатньо для формування стійкого імунітету у птиці проти хвороби Ньюкасла на весь період вирощування. Векторна вакцина забезпечує захист проти всіх генотипів, зокрема Vll надзвичайно вірулентного генотипу, створює імунітет навіть за наявності високого рівня материнських антитіл, не спричиняє поствакцинальних реакцій, не призводить до поширення вакцинного вірусу і неконтрольованого зараження птиці, знижує вплив стресу, як порівняти з масовими вакцинаціями у пташнику, відкидає необхідність ревакцинації в польових умовах.

І на завершення форуму Микола Жила описав патоморфологічні дослідження у діагностиці хвороб птиці й підкреслив, що розуміння патогенезу — механізму розвитку хвороби — дає лікарю ветеринарної медицини можливість аналітично підійти не тільки до діагностики, науково обґрунтованого лікування і профілактики хвороби, а й вдосконаленню технології утримання, годівлі, що сприятиме створенню здорового високопродуктивного стада птиці.

Форум POULTRY FARMING-2025 підтвердив свій статус провідної галузевої платформи для обміну досвідом, впровадження інновацій та пошуку практичних рішень для українського птахівництва. Учасники отримали не лише нові знання про ветеринарію, годівлю та біобезпеку, а й практичні інструменти для підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Подібні заходи мають не лише інформаційне, а й стратегічне значення. Саме на таких майданчиках формується спільна позиція галузі та напрацьовуються реальні кроки для її підтримки.