
Про адаптивні зміни біохімічного профілю крові клінічно здорових молочних кіз у транзитному періоді
Перестороги перехідного періоду

Про адаптивні зміни біохімічного профілю крові клінічно здорових молочних кіз у транзитному періоді.
Перехідний період, що складається з трьох тижнів до і трьох тижнів після окоту, вважається критичним, оскільки ця фаза відзначена кількома метаболічними змінами у зв’язку з адаптацією кіз до нового фізіологічного статусу. У цей період існує велика ймовірність передчасного вибуття молочних кіз унаслідок дисбалансу між засвоєнням і потребами в поживних речовинах. Великий відсоток кіз за правильного утримання та годівлі можуть адаптуватися до цих змін без шкоди для здоров’я. Інакше підвищується ймовірність порушення обміну речовин і метаболічних захворювань.
Біохімічні показники крові є найважливішими індикаторами, що використовують для оцінювання ефективності годівлі. Біохімічний профіль дає змогу глибше зрозуміти механізм фізіологічних адаптацій, що виникають в організмі кози в перехідний період.
У період пізньої вагітності в продуктивних молочних кіз відбуваються гормональні зміни, що спричиняють зниження споживання сухої речовини раціону — це веде до розвитку негативного енергетичного та білкового балансу. Брак поживних речовин компенсується мобілізацією резервного ендогенного м’язового білка та жиру.
У результаті цієї фізіологічної адаптації до окоту й початку лактації в кров надходить значна кількість неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК), що поглинаються з кровотоком печінкою, де вони окиснюються з виробленням необхідної енергії. У разі їх надлишку повного окиснення не відбувається, що веде до ектогенезу, а НЕЖК накопичуються в клітинах печінки у вигляді тригліцеридів.
Ці фізіологічні адаптації супроводжуються широким спектром метаболічних захворювань, включно з токсемією (кетозом), ацидозом рубця, ожирінням печінки, порушенням репродукції. Якщо резерви кіз обмежені, метаболічний профіль відображатиме дефіцит основних поживних речовин. Якщо резерви перевищують оптимальний фізіологічний рівень, у кіз спостерігатиметься ще нижчий рівень споживання кормів і важчий негативний енергетичний баланс (НЕБ).

Новий метаболічний профіль
Закономірними тенденціями зміни показників метаболічного профілю в здорових транзитних кіз є: низький рівень загального білка та глобулінів на пізніх термінах вагітності й у день окоту, що може бути зумовлено транспортом глобулінів із крові в молочну залозу.
Зниження рівня альбуміну до окоту може бути зумовлено потребами плода на цей метаболіт на пізніх термінах вагітності.
Вищі концентрації креатиніну в кінці вагітності пов’язано зі збільшенням м’язової маси плода й інтенсифікацією функції нирок у зв’язку з утилізацією токсичних метаболітів. Зниження рівня креатиніну під час роздоювання зумовлено мобілізацією ендогенного м’язового білка для підтримання білкового статусу кіз під час негативного білкового балансу.
Підвищення рівня сечовини в роздої пов’язано з дефіцитом енергії в рубці внаслідок НЕБ і, отже, неповною утилізацією аміаку, що надходить з кровотоком у печінку, де він перетворюється на сечовину.
Рівень глюкози (енергетичний обмін), як правило, тримається в межах норми, що забезпечується гліколізом (розпадом резервного глікогену) та глюконеогенезом у печінці (синтез глюкози з невуглеводних її попередників).
Рівень холестерину, як правило, знижується до окоту у зв’язку з його значними потребами для підготовки молочної залози до лактації.
Стан печінки (активність АЛТ, АСТ і рівень загального білірубіну) характеризується деяким підвищенням активності ферментів за норми / мінімального рівня загального білірубіну.
Вища активність АСТ у сироватці крові кіз у період лактації, як порівняти із сукотним, може бути пов’язана з високою потребою в енергії, що призводить до посилення глюконеогенезу в печінці. Активність АСТ є показником функції печінки й вимагає ретельного контролю, щоб уникнути жирового переродження печінки, що часто виникає у кіз із початком лактації.
Рівень загального й іонізованого кальцію знижується на пізніх термінах вагітності, досягаючи найнижчого значення при окоті. Лишаючись низьким у перші тижні лактації, такий рівень кальцію можна пояснити підвищеною потребою в ньому для мінералізації кісткової тканини плода в кінці вагітності та різким збільшенням цієї потреби з початком інтенсивної лактації.
Концентрація фосфору знижується до окоту й підвищується в роздої, що зумовлено регуляцією фосфорного обміну в період завершення формування плода й початку лактації.
Рівень магнію зберігається постійним, але він не має бути низьким, бо магній потрібен для гормонального регулювання кальцієвого обміну й функціонування центральної нервової системи.
Головний висновок полягає в тому, що проходження вагітності й показники продуктивності, очевидно, залежать від ефективності годівлі. А контроль її можливий тільки за допомогою біохімічного дослідження сироватки крові кіз, що має відбуватися планово кілька разів на рік для усіх фізіологічних груп тварин.
