І сорти, і гібриди озимого ріпаку мають свої переваги – науковиця

Основні переваги сортів озимого ріпаку полягають у високому потенціалі врожайності, пластичності до строків сівби, меншій потребі в регуляторах росту та значно нижчій вартості насіння. Водночас гібриди забезпечують стабільніші результати за складних погодних умов, що робить їх привабливими для сучасного виробництва.

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише кандидат сільськогосподарських наук, старша наукова співробітниця Інституту захисту рослин НААН Ольга Власова.

Загалом існують суттєві розбіжності між сортами й гібридами. Сортові рослини отримують у результаті багаторічної селекції та характеризуються стабільними, чітко вираженими властивостями.

«Використання сортового насіння є економічно вигідним, оскільки воно забезпечує високу врожайність і якість продукції за меншої вартості. Гібридне насіння, отримане від схрещування різних батьківських форм, дає високі врожаї, вирізняється стійкістю до хвороб і стресових чинників, проте ці характеристики зберігаються тільки в першому поколінні (F1), тому збирати його для повторних посівів недоцільно»,

– зазначає науковиця.

Нагадаємо, підвищену ураженість озимого ріпаку шкідниками фіксують цього року. Як ми вже писали, озимий ріпак потребує захисту від шкідників упродовж усієї вегетації. Також цього року низька схожість насіння й ураження сходів ріпаку ставить під загрозу очікувані обсяги його виробництва.