Всеукраїнський практичний форум «Козівництво по-українськи», 8 жовтня 2025 року
Всеукраїнський практичний форум «Козівництво по-українськи» пройшов 8 жовтня 2025 року у м. Львів.
Козівництво в Україні має давні традиції, але переважно як допоміжна галузь, що розвивається головним чином у присадибних господарствах. Утім, останнім часом з підвищенням запиту людства на здорове харчування, зокрема якісні молокопродукти, козівництво в нас набуває все більшої популярності й серед фермерів. Поготів, що це потенційно прибуткова справа, яка не потребує великих початкових інвестицій, особливо якщо зосередитися на виробництві високомаржинальних продуктів — сирів чи йогуртів. Відтак із року в рік в Україні збільшується кількість козячих ферм і крафтових сироварень, продукція яких здатна конкурувати з найкращими світовими зразками.
Утім, попри вигоду такого бізнес-проєкту, рівень розвитку цього напряму тваринництва є недостатнім, а з виходом ферми на більш професійні рейки коло проблем тільки збільшується — починаючи від технології виробництва й закінчуючи реалізацією продукції. Головне ж, з чим стикаються фермери, — браком професійної інформації: як правильно доглядати, годувати, лікувати кіз, вести селекційну справу.
Відтак редакція The Ukrainian Farmer, яка завжди оперативно прагне задовольнити запити наших фермерів на найактуальнішу професійну інформацію, започаткувала Всеукраїнський практичний форум «Козівництво по-українськи». Перший захід відбувся 8 жовтня у Львові.
Великий масив інформації, гострі дискусії, технологічні новинки та рішення, наукові розробки й, звісно, жваве спілкування в кулуарах і невимушена атмосфера — все це зробило форум «Козівництво по-українськи» важливою подією для учасників заходу. Кожна доповідь викликала великий інтерес, супроводжувалася численними коментарями та запитаннями, що доводить: такі заходи життєво необхідні, адже заповнюють інформаційний вакуум і збагачують знаннями і початківців, і досвідчених козівників.
Від ідентифікації до бізнес-моделі
Гостра дискусія та шквал запитань козівників виникли вже після першої доповіді на тему «Ідентифікація поголів’я кіз в Україні: чому це важливо», яку виголосив директор ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Петро Пешко. Він наголосив:
— Ідентифікація тварин — це гарантія того, що продукти на нашому столі — безпечні, що ми контролюємо епізоотичну ситуацію в країні й не допускаємо поширення небезпечних хвороб. Відтак кожен господар, що завів кіз, повинен ідентифікувати своїх тварин бирками відповідного зразка, зареєструвати їх в електронній базі даних (Єдиному державному реєстрі тварин), отримати реєстраційне свідоцтво. Окрім проведення моніторингових досліджень, підтримання епізоотичного благополуччя громади ідентифікація — це ще й умова отримання фінансової підтримки від держави.
Яка процедура ідентифікації, куди слід звертатися для проведення реєстрації, як формується ціна на бирки — на ці та багато інших запитань учасники отримали вичерпні відповіді керівника Агенції.
Який нині стан козівництва в Україні та яким шляхом варто розвиватися галузі — відповіді на ці запитання пролунали в наступних доповідях. Так, за словами голови ради директорів Спілки молочних підприємств УкраїниВадима Чагаровського, станом на 1 січня 2024 року в Україні індустріальне виробництво провадять більше як 20 господарств (ферм), які утримують 380,2 тис. голів кіз, із них у господарствах населення — 367 тис. голів, у сільгосппідприємствах — 13,2 тис. голів, зокрема у фермерських господарствах — 10,7 тис. голів. Попри підвищення попиту на молочні продукти з козячого молока, окрім ФГ «Тетяна 2011» (ТМ Zinka) та ТОВ «Мукко», ніхто не провадить його промислове виробництво та переробку. Практично відсутня конкуренція в сегментах питного молока, кисломолочних продуктів, розсільних сирів. Тож продуктова ніша — вільна.
Зі свого боку професор кафедри технологій у тваринництві НУБіП України Василь Туринський у своїй доповіді зосередив увагу слухачів на особливостях формування інноваційних племінних і виробничих модулів у молочному козівництві. Він поділився аналітичною інформацією про масштаби впровадження таких модулів у світі. Цікавими були приклади застосування штучного інтелекту й цифрових технологій на козиній фермі — для індивідуального моніторингу здоров’я тварин, аналізу поведінки, точної годівлі, персоналізації раціону, керування відтворенням, прогнозування окотів, автоматизації доїння, обліку молока й інтегрованого оцінювання продуктивності й контролю якості.
Згодом голова Асоціації козівників і вівчарів Верхньої Австрії Йозеф Штокл розповів, як його асоціація допомагає австрійським козівникам — консультує, веде племінні книги, допомагає продавати племінних тварин, молодняк і тварин на забій, проводить експортні операції, організовує аукціони, видає вушні бирки, оцінює племінну цінність тварин. Безумовно, досвід, що вартий наслідування і в Україні.
Ветеринарний лікнеп
Здоров’я поголів’я — це запорука продуктивності кіз і їхнього продуктивного довголіття. Натомість щодо ветеринарного обслуговування в козівників і досі є більше питань, ніж відповідей. Як наголошували присутні на форумі фермери, бракує саме професійної інформації. Тож доповіді представників фармацевтичних і кормових компаній стали для них справжнім ветеринарним довідником.
Зокрема, цікавою та пізнавальною була розповідь генерального директора ТОВ «Біовета Україна» Іржі Неужіла про досвід боротьби з блутангом (синім язиком) у Чехії 2024 року.
— Нині ветеринарні лікарі не мають сумнівів: одним-єдиним способом здолати хворобу є вакцинація. Також дуже важливо знати, який штам вірусу поширено, — наголосив доктор Неужіл.
Про переваги аутогенної вакцини розповів завідувач лабораторії патанатомії та бактеріології Центру Ветеринарної Діагностики Денис Древаль.
— На ринку ветеринарних продуктів є досить небагато комерційних вакцин для кіз, що, відповідно, змушує ветеринарів і власників козиних ферм шукати альтернативу. Такою альтернативою цілком може бути аутогенна вакцина, яку виготовляють індивідуально для конкретного господарства або конкретної групи тварин, виходячи з виділених у цьому господарстві збудників інфекції. Дослідження доводять її ефективність для профілактики інфекційних захворювань кіз, — зазначив спікер.
Боротьба з паразитами, зокрема гельмінтами — обов’язковий захід і на козиній фермі, і в приватному господарстві. Проте чи правильно його проводять? За словами доцента кафедри ветеринарної епідеміології та охорони здоров’я тварин НУБіП Віталія Ситніка,паразитарні захворювання кіз в Україні здебільшого поширені на невеликих фермерських господарствах, що пов’язано з несвоєчасною лабораторною діагностикою тварин щодо наявності гельмінтів у стадах, неправильним вибором антигельмінтних препаратів для протипаразитарних обробок тощо. Відтак фахівець радить перш ніж проводити дегельмінтизацію, обов’язково діагностувати гельмінтоз і підібрати правильну схему дегільментизації конкретного виду паразитів.
Відомо, що на здоров’я тварин значний вплив має якість і хімічний склад кормів. Експерт з годівлі жуйних тварин (Zinpro Corporation (США) Дейна Томлінсон і директор ТОВ «Зінпро Україна» Михайло Коваль розповіли, як баланс мікроелементів і мінералів впливає на здоров’я вимені кіз. Зокрема, наголосили на важливості цинку насамперед в органічній формі для вироблення кератину дійок, який є природним бар’єром для бактерій — у результаті зменшується кількість соматичних клітин, що також позитивно впливає на якість молока та збільшує період його зберігання.
Уже ні в кого не викликає сумнівів, що пробіотики — один із дієвих засобів профілактики й лікування інфекційних захворювань, покращення травлення та загального стану тварин. Про роль і спосіб застосування цих потужних біоактивних комплексів на основі живих мікроорганізмів розповів представник компанії ТОВ «СГП “МБС”» Михайло Переста.
— Завдяки синергії трьох штамів корисних мікроорганізмів створюється міцний мікробіологічний щит, який відновлює й підтримує здорову мікрофлору, активно витісняє патогени та знищує токсини, стимулює імунну відповідь організму, — зазначив фахівець.
Практичний досвід
Утім, тематика форуму не обмежувалася питаннями здоров’я поголів’я. Теми доповідей були різноплановими й торкалися всіх аспектів діяльності козиної ферми: сучасного доїльного обладнання, про яке розповів менеджер із роботи з ключовими клієнтами компанії «Прогресивні агротехнології» Юрій Слонь; технологій та обладнання для заготівлі сіна, з якими ознайомив директор ТОВ «Агротехніка» Володимир Крагель; раціонального використання органічних відходів на фермі — цієї теми торкнувся у своїй доповіді керівник відділу продажів й оренди техніки для керування органічними відходами ТМ А.ТОМ Ян Бондаренко.
І, звісно ж, надзвичайно цікавими були розповіді самих козівників про власний досвід щодо організації роботи ферми — так сталося, що це були тільки представниці прекрасної статі: власниця домашньої ферми «Ого-го кози-кози» (Львівська обл.) Лариса Гурова, власниця ФГ «Садочок +» (Вінницька обл.) Тетяна Карпенко та власниця ФГ сімейного типу «Козина Лісова ферма» (Івано-Франківська обл.) Уляна Кирилів. Їхня любов до справи та до кіз вражають, а наполегливість у роботі й оригінальні рішення достойні наслідування, додають упевненості в поступальному розвитку галузі.
Журнал The Ukrainian Farmer висловлює щиру подяку за участь у Всеукраїнському практичному форумі «Козівництво по-українськи» генеральному партнерові заходу Центру Ветеринарної Діагностики, а також партнерам ТОВ «Біовета Україна», ТОВ «Бровафарма», ТОВ «СГП “МБС”», ТОВ «Прогресивні агротехнології», ТОВ «Агротехніка», ТМ А.ТОМ, ТОВ «Зінпро Україна».