Теплогенератори із закритою камерою згоряння зменшують вологість і забруднення повітря у пташнику

Газові теплогенератори із закритою камерою згоряння довели свою ефективність для створення оптимального мікроклімату в пташнику. Вони усувають основну проблему традиційного опалення ‒ надмірну вологу й забруднення повітря, що особливо важливо в перші тижні вирощування молодняку.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

При цьому треба враховувати, що витрати газу в закритих систем можуть бути на 5-10% вищими, ніж у традиційних газових обігрівачів із відкритою камерою згоряння.

Так, у 2024 році в одному з господарств Дніпропетровської області провели практичний експеримент для порівняння двох способів опалення.

На шести однакових пташниках (по 30 тис. бройлерів кожен) установили різні системи: у п’яти пташниках (контрольна група) працювали традиційні газові гармати з відкритим горінням, а в одному випробувальному ‒ чотири теплогенератори із закритою камерою згоряння.

Спостереження протягом року показали переваги системи із закритою камерою згоряння. У пташниках із традиційними пальниками рівень вуглекислого газу й вологість повітря були значно вищими, особливо на початку вирощування. В експериментальному пташнику з теплогенераторами покращення мікроклімату було найпомітнішим у перші 10 днів росту молодняку: у цей критичний період рівень CO₂ приблизно на 75% був нижчим, а відносна вологість повітря на 20% нижча, ніж у контрольних пташниках.

Завдяки менш вологому повітрі підстилка була значно сухішою, що обмежувало виділення аміаку.

Єдиний показник, за яким теплогенератори із закритою камерою згоряння поступилися, ‒ витрати палива. Внаслідок відведення частини тепла через димохід і складнішого налаштування споживання газу виявилося приблизно на 8% вищим у розрахунку на рік, ніж у контрольних пташниках із гарматами.