Які особливості технології вирощування озимого ячменю в Степу

За своїми біологічними особливостями ячмінь озимий добре використовує осінньо-зимові опади й формує більший урожай, як порівняти з ячменем ярим. Але головною перешкодою для розширення посівних площ цієї культури є його недостатня зимостійкість, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Ячмінь озимий має високий потенціал урожайності. Він визріває раніше від пшениці озимої та ячменю ярого в середньому на 8 і 14 діб відповідно. Це дає змогу завчасно звільнити поле, належно підготувати ґрунт і використовувати площу під повторні посіви.

Ячмінь озимий добре реагує на поліпшення умов вирощування, зокрема на попередники. Більші врожаї він забезпечує на зайнятих парах, після гороху, сої, кукурудзи на силос і набагато менші – після стерньових колосових культур. Водночас ячмінь озимий менш вимогливий до попередників, ніж пшениця озима.

Оптимальна норма добрив залежно від попередників і вмісту поживних речовин у ґрунті становить N30-60 P30-60 K30-45. Ефективне також припосівне внесення фосфорних добрив (P10-20). Цей агрозахід сприяє кращій перезимівлі ячменю.

Для вирощування в зоні Степу рекомендуються сорти ячменю озимого: Переможець, Академічний, Атлант Миронівський, Паладін Миронівський, Жерар, Сейм, Ковчег, Метелиця, Борисфен, Достойний, Морозко, Тутанхамон, Наомі, Айвенго, Буревій, Лестер, Дев’ятий вал, Презент, КВС Скала, Каліпсо, Луран, Хайлайт, Арканда й ін.

Оптимальний строк сівби – 25 вересня – 10 жовтня, краще розпочинати сівбу типово озимими сортами, а завершувати сортами-дворучками. Норма висіву – 5,0 млн схожих насінин на гектар. У разі запізнення із сівбою норми висіву насіння збільшують до 5,5–6,0 млн/га.

Нагадаємо, відхилення строків сівби від оптимальних на 15-20 діб у Степу знижує врожайність озимих зернових на 15-35%.