«Соєво-ріпакова» правка не вирішить проблеми сировинного дефіциту переробників

У випадку, якщо «соєві правки» підтримає Верховна Рада України, в невигідному становищі опиняться компанії – посередники, що закуповували сировину за гривню й надалі здійснювали експорт.

Про це у своїй колонці для журналу The Ukrainian Farmer розповів операційний партнер торгово-аналітичної компанії «Barva Invest» Богдан Костецький.

За його словами, такі компанії згортатимуть гривневу заготівлю й перейдуть до валютних закупівель.

«Тож для виробника залишиться два варіанти реалізації: переробнику за гривні або самостійний експорт. Варіант продажу посереднику за гривню можна відкинути (за виключенням обмежених обсягів реалізації тіньового виробництва за готівку), бо ціна в такому випадку буде нижчою принаймні на суму, еквівалентну експортному миту», – зауважив Богдан Костецький.

На думку аналітика, надалі відбудеться часткове обʼєднання дрібних та середніх виробників сої та ріпаку у кооперативи з метою подальшого безмитного експорту. Частково середні й дрібніші виробники, які не орієнтовані на експорт, зменшать виробництво сої та ріпаку на користь соняшнику, кукурудзи та нішевих культур. Проте він не думає, що голосування за «соєво-ріпакові» правки встигне вплинути на ріпак у цьому році.

«В цілому з огляду на те, що законодавці планують дозволити виробникам експорт сої та ріпаку без сплати мита, я не передбачаю суттєвого впливу на ціни олійних. Також вважаю, що подібні ініціативи не вирішують проблеми сировинного дефіциту для переробної промисловості України. На сьогодні маємо близько 22 млн тонн переробних потужностей, й інвестори продовжують будувати заводи. Натомість наявність сировини, що доступна для переробки – в межах 19 млн тонн», – підсумував Богдан Костецький.

Нагадаємо, «соєво-ріпакову» правку вмонтували у законопроєкт  №13157.