Як діагностувати еймеріоз телят

Діагностування еймеріозу телят складна, бо екскреція ооцист і діарея не завжди збігаються в часі. Наприклад, діарея може початися ще до екскреції ооцист, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Тривалість інкубаційного періоду залежить від виду патогена. Для E. zuernii та E. bovis ‒ 1-4 тижні, для E. alabamensis ‒ 6-8 діб.
Патогенність видів Eimeria різна, тому тварини можуть виділяти тисячі ооцист на грам фекалій без прояву клінічних симптомів. Непостійна екскреція ооцист, особливо в разі E. alabamensis, теж ускладнює лабораторне діагностування. Тому діагностування має базуватися на поєднанні клінічних ознак і виявленні великої кількості ооцист у лабораторному дослідженні.
Верифікувати діагноз у подальшому можна через виявлення потовщення й, у важких випадках, ‒ виразок або злущення слизової оболонки клубової, сліпої, товстої та прямої кишок.
Виявлення різних стадій розвитку Eimeria на гістопатологічному дослідженні також може підтвердити діагноз.
Еймеріоз слід підозрювати в групах молодих телят, для яких характерний нерівномірний ріст і діарея, особливо геморагічна. Бажано відбирати зразки фекалій для паразитологічного аналізу в кількох тварин із діареєю і без неї в кожній із груп.
У разі виявлення великої кількості ооцист (понад 2500-5000/г фекалій) необхідна подальша ідентифікація видів Eimeria. Для E. alabamensis діагноз має ґрунтуватися на виявленні понад 200 000 ооцист/г фекалій у окремих пробах, відібраних у кількох телят через 8-10 днів після вигону.
Диференційний діагноз еймеріозу ставлять відносно колібактеріозу, сальмонельозу, криптоспоридіозу, ротавірусу й коронавірусу. У тварин на випасі еймеріоз також можна сплутати з гастроентеритом, спричиненим шлунково-кишковими гельмінтами.
Повторні зараження Eimeria спричиняють розвиток видоспецифічного імунітету, який захищає телят від клінічного прояву захворювання. Однак імунітет хазяїна не повністю пригнічує екскрецію ооцист, і тому часто ооцисти Eimeria можна виявити в невеликій кількості й у здорових телят.
У стадах, де час зараження й динаміка патологічного процесу раніше були виявлені за допомогою лабораторних аналізів, попередній діагноз еймеріозу може базуватися тільки на клінічних ознаках: діарея, пригнічений стан через 2-4 тижні після перегрупування чи водяниста діарея протягом одного тижня після вигону на пасовище (E. alabamensis).
Раніше ми писали, як запобігти еймеріозу телят.