Cезон ріпаку в Україні почався за складних умов, адже на час його сівби практично на всій території країни була сильна посуха. У центральних, східних і навіть північних областях критично бракувало вологи — продуктивних опадів подекуди не було майже пів року. Це вплинуло на посівні площі цієї культури. Наприклад, на Дніпропетровщині та Полтавщині площі посівів ріпаку скоротилися вдвічі, на Сумщині — у два-три рази. Недосіяли заплановані площі ріпаку і в Черкаській та Кіровоградській областях. Натомість на Одещині площі посівів збільшились вдвічі, на Миколаївщині — у півтора раза, адже тут опадів випало достатньо, що нетипово для цих регіонів. Щодо Заходу України, тут посівна відбулася за планом — засіяли всі прогнозовані площі.
Таким чином, з одного боку, ми маємо недосів ріпаку в частині регіонів, а з іншого — через дефіцит вологи навіть те, що було посіяно, подекуди або не зійшло, або розвивалося дуже слабко. Відповідно, рослини на частині площ не змогли до зими набрати достатню вегетативну масу і, відповідно, входили в зиму у фазі два-чотири листочки. Раніше такі слабкі посіви, як правило, нормально перезимовували, адже в останні кілька років зими були дуже м’якими, і багато аграріїв сподівалися, що так само буде й цього сезону. Утім, зима виявилася непередбачуваною — у грудні й січні було аномально тепло, а в лютому вдарили морози до –20 градусів практично за відсутності снігового покриву. Відповідно, недорозвинені слабкі посіви не перезимували.
Якщо 2023 року площі посівів ріпаку становили близько 1,3 млн гектарів, то цього року офіційна статистика свідчить про засіяні приблизно 1,1 млн гектарів, з яких щонайменше 100 тис. гектарів не зійшли через посуху в центральних і східних регіонах, і ще 100–150 тис. гектарів були ослаблені, тобто входили в зиму недорозвиненими. Вони, найшвидше, не перезимували або дуже погано перезимували, тому їх доведеться передисковувати й пересівати ярими культурами. За нашими прогнозами, до збирання очікуємо близько 900 тис. гектарів із посіяних 1,1 млн.
Є також ріпаки, які через складні умови перезимівлі повністю скинули листковий апарат. Але якщо точка росту в таких рослин жива і бокові бруньки зелені, то теоретично такі гібриди можуть відновитися й дати врожай. Це залежить від зимостійкості гібрида. Наприклад, більшість гібридів «Лімагрейн» мінімально скинули листковий апарат і вийшли із зими в дуже доброму стані.
Не краща ситуація з ріпаком була і в країнах ЄС, де посівні площі його через посуху скоротилися на 600–700 тис. гектарів, як порівняти з попереднім сезоном. І якщо середній показник урожайності у Європі становить 3,5–4 т/га, то цього року на тих площах, що збереглися, прогнозується суттєве зниження середнього рівня врожайності — до 3–3,5 т/га. Це так само продиктовано гіршим осіннім розвитком і поганою перезимівлею. Така ситуація і в Україні, і у Європі теоретично має вплинути на ціноутворення — найшвидше, ціна на ріпак матиме висхідний тренд.
Контролюємо шкідників
Навесні на посівах ріпаку дуже важливо не пропустити розвиток шкідників. Перший основний шкідник, який становить загрозу посівам навесні, — це хрестоцвітий прихованохоботник. Коли з’являються теплі вікна, він дуже активно розвивається на полях, тому важливо виставляти пастки й уважно стежити за появою та чисельністю фітофага. Якщо вже поріг шкідливості перевищено, слід обов’язково працювати препаратами, адже шкода від нього помітна не відразу, а буде проявлятися впродовж усього вегетаційного періоду. Бо коли він відкладе яйця й личинки будуть шкодити всередині стебла, позбутися їх практично неможливо.
Складна ситуація з прихованохоботником була 2021 року, коли в березні різко потепліло до +18–20 градусів удень, а вночі було холодно, і багато господарств не помітили вихід прихованохоботника з місць зимівлі. Він тоді не попадався в пастки, але в той самий час на полях був. Велика кількість господарств не вжила заходів боротьби зі шкідником, і пізніше кожне третє поле по всій Україні було заселено ним. У результаті це дуже сильно вплинуло на врожай.
Тому тепер, коли ми фіксуємо підвищення температури повітря, краще профілактично обробити хоча б краї полів піритроїдами, навіть якщо ви не бачите прихованохоботника на своїх посівах. Це буде ефективний превентивний контроль цього шкідника.
Ще один шкідник, на якого я радив би звернути увагу, — це ріпаковий квіткоїд, велика чисельність якого спостерігалася торік. Через резистентність до низки препаратів контролювати його стає дедалі важче, тож раджу також виставляти пастки й спостерігати, щоб не пропустити його появу й збільшення чисельності. Як правило, квіткоїд з’явиться на посівах із середини квітня, але відстежувати його потрібно раніше.
Урахувати всі ризики
Восени практично на всій території України в посівах ріпаку розвивався фомоз. Цю хворобу досить легко контролювати азольною групою фунгіцидів, тому, якщо у вас на посівах є загроза ураження фомозом або вже є його прояви, це легко контролювати. До того ж нині переважна більшість гібридів має ген стійкості до цієї хвороби.
А ось вертицильоз, що поширений здебільшого у західній і північній частинах України, на відміну від фомозу, не контролюється фунгіцидами. Якщо господарства мають порушену сівозміну, це значно підвищує ризик поширення хвороби. Контролювати її можна тільки гібридами з високою толерантністю до неї. Тому, якщо цього року ви бачите тенденцію до розвитку вертицильозу, то вже на наступний треба висівати гібриди з високою толерантністю до нього, бо це один-єдиний можливий шлях контролю цього захворювання. Наприклад, у компанії «Лімагрейн» є лінійка гібридів Stem Health (здорове стебло), до якої входять ЛГ АРНОЛЬД, ЛГ АТАКАМА, ЛГ ОКЛЕНД, ЛГ АРМАДА, ЛГ АДЕЛІН, ЛГ АКАДЕМІК, ЛГ АДАПТ і ще велика кількість продуктів, які мають максимальну генетичну толерантність до вертицильозу.
Ще одна небезпечна хвороба — склеротиніоз, яка поширена здебільшого в центральній Україні. На Півдні вона не розвивається через, як правило, посушливі умови у квітні й травні, а на Заході — завдяки ширшій сівозміні. А це чинники, що запобігають поширенню хвороби. Натомість у центрі України вологозабезпечення дещо краще, ніж на Півдні, а сівозміни гірші, ніж на Заході. Крім того, там висівають сою і соняшник, які спільно з ріпаком переносять склеротиніоз. Якщо на одній культури він розвинувся, то склеротії лишаються в ґрунті й уражують наступну культуру.
Ріпак особливо чутливий до склеротиніозу в період цвітіння. І якщо не було проведено профілактичної фунгіцидної обробки, то за наявності вологи є дуже високий ризик, що в період цвітіння ріпак буде уражено склеротиніозом. На відміну від вертициліозу, його можна контролювати хімічним шляхом. Проте, якщо він уже розвинувся на посівах, то фунгіцид їх не врятує. Є два шляхи усунення проблеми: або профілактичні обробки, або, якщо в господарстві є потенційний ризик поширення склеротиніозу, то треба робити акцент на гібридах із максимальною толерантністю до нього. І саме компанія «Лімагрейн» створила революційні продукти й першою запропонувала ринку України гібриди з максимальною толерантністю до склеротиніозу. Це такі гібриди, як ЛГ АРМАДА та ЛГ АТАКАМА.
Звісно, гібрид на 100% не усуне проблему, поготів ріпак дуже вимогливий до виконання всіх необхідних агротехнічних заходів. Утім, трапляється, що сильні дощі не дають змоги вчасно здійснити профілактичну фунгіцидну обробку, наприклад, від можливого поширення склеротиніозу. В такому разі гібрид на генетичному рівні нівелюватиме такий ризик.
Ще один важливий чинник урожайності ріпаку — стійкість до розтріскування стручків. Коли в кінці вегетації починається перепад температур або дощ чи град, нестійкі до розтріскування ріпаки починають осипатись. Натомість усі гібриди «Лімагрейн» мають цю генетичну стійкість. Наприклад, торік на Київщині в Переяслав-Хмельницькому районі в кінці червня — на початку липня пройшов дощ із градом. Відповідно, наш гібрид у господарстві зібрали з урожайністю 3 т/га, а гібрид конкурентів, який осипався, зібрали з урожайністю 1 т/га. Тобто різниця з одного гектара — 2 т. У грошовому еквіваленті за ціни 400 євро/т, різниця з гектара — 800 євро. Тобто на 100 га ріпаку господарство недоотримало 80 тис. євро прибутку. Тож чи варто економити на якісних гібридах? Відповідь — очевидна. І нехай не щоразу в період збирання ріпаку випадає град чи сильна злива, але навіть разово недо отримати 500–800 євро з гектара — це може бути дуже критично для господарства.
Правильний вибір
Фермери, які вирощують ріпак багато років, здебільшого знають проблеми своїх полів і потенційні загрози, відповідно до яких і обирають гібриди. А тим, хто тільки заходить у вирощування ріпаку, я передусім радив би зважати на агрокліматичні умови регіону. Для Заходу й Центру України це мають бути гібриди з максимальною толерантністю до фомозу, циліндроспоріозу, вертицильозу, склеротоніозу і вірусу жовтухи турнепсу. Якщо ми говоримо про Південь України, то хвороби тут не так сильно проявляються, тому для цього регіону важливо обирати гібриди, придатні для ранніх строків сівби, як-от ЛГ Арнольд чи наша новинка ЛГ Адапт.
Також для центральних і південних регіонів будуть важливі гібриди, які в умовах посухи будуть ефективніше використовувати азот із ґрунту. У нас це гібриди лінійки N-Flex — АМБАССАДОР, ЛГ АВІРОН, ЛГ АУСТІН, ЛГ АНТІГУА, ЛГ АКАДЕМІК. Усі вони мають більш розвинену кореневу систему і високі показники здоров’я. Такі рослини краще перебувають критичні явища й ефективніше використовують елементи, які можуть бути в дефіциті в ґрунті.
Ми завжди рекомендуємо не порушувати сівозміну і повертати ріпак на те саме поле не раніше як через чотири роки. Однак, якщо вже так у господарстві вимушено склалося, що доводиться скорочувати строк ротації ріпаку, то потрібно передусім звертати увагу на гібриди з високою толерантністю до склеротоніозу, вертицильозу, тому що ті хвороби дуже легко поширюються, інфекція зберігається в ґрунті й наступного року, якщо ви знову сієте ріпак чи схожу культуру, є дуже високий ризик їх поширення. Тому раджу звертати увагу на гібриди з лінійки Stem Health та Sclero-Flex.
Особливо слід сказати про гібрид АМБАССАДОР, який за останні кілька років був найпопулярнішим у Європі та входить у трійку лідерів в Україні.
Його було продано близько 17 тис. посівних одиниць і засіяно ним близько 60–70 тис. гектарів по всій Україні, що багато говорить про цей продукт. Він демонструє стабільність, високу врожайність й адаптивність навіть за критичних умов, чи то посуха, чи складні умови перезимівлі. Тобто в усіх умовах цей гібрид завжди показував найвищу врожайність. Його послідовником є такий гібрид, як ЛГ АРМАДА, що, на відміну від АМБАССАДОРА, матиме додаткові характеристики — вищу толерантність до хвороб. Також у нас є топовий продукт ЛГ КОНСТРУКТОР КЛ, який підходить для технології Clearfield. За останні три роки він себе відмінно проявив на Півдні та Сході України й у сегменті Clearfield ріпаку він охоплює 20% ринку. До нього протягом минулого року додалися такі новинки, як ЛГ КЕЛЬВІН КЛ і ЛГ КРИПТО КЛ, що мають додаткові характеристики — ефективніше використання азотних добрив і дуже високі показники посухостійкості.
Ще я звернув би увагу на такі гібриди, як ЛГ АРМАДА, ЛГ АВІРОН, ЛГ АНТІГУА, ЛГ АКАДЕМІК, ЛГ АУСТІН — це універсальні продукти, що підійдуть практично для всіх умов вирощування в Україні. За останні два роки вони дуже добре себе зарекомендували в наших умовах.
Селекційні тенденції
Європейський Союз поступово обмежує застосування певних груп пестицидів, які мають загрозу здоров’ю та довкіллю. Відповідно, стає важче контролювати деякі хвороби чи шкідники, які раніше контролювали ці препарати. Відповідно, перед селекціонерами стоять нові виклики — вивести такі гібриди, які на генетичному рівні будуть якнайменше схильні до ураження такими хворобами чи шкідниками, як-от, зокрема, ріпакова блішка. Так, наприклад, у лінійці «Лімагрейн» за останній рік з’явилось кілька продуктів, які менше уражаються цим шкідником. Тут не йдеться про їх стійкість чи толерантність, адже ріпакова блішка все одно може уражувати ці гібриди, але відсоток її наявності на них може бути в рази меншим. До цих гібридів належать такі продукти: ЛГ АВІРОН, ЛГ АУСТІН, ЛГ АФРОДІТА, ЛГ АВЕНГЕР.
Так само й щодо азотних добрив. У Європі також дуже жорстко регламентується кількість азоту, який можна вносити в діючій речовині. Тож у таких умовах дуже важливо мати гібриди з ефективнішим використанням азоту, про які я писав вище. Оскільки Україна поступово рухається до повноцінного членства у ЄС, рано чи пізно ці обмеження торкнуться і нас, тому такий вектор розвитку селекції важливий і для українських сільгосппідприємств.
The Ukrainian Farmer
