Названо оптимальні строки внесення азотних добрив під кукурудзу

Строки внесення азотних добрив під кукурудзу є такими ж важливими, як і норма внесення. Що менше часу минає між унесенням азоту та його поглинанням рослинами, то менший ризик непродуктивних втрат і зниження врожайності, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Прекрасні результати дає внесення безводного аміаку восени або навесні перед сівбою. Для запобігання дефіциту азоту на початку вегетації одним із найефективніших заходів є внесення азоту локально під час сівби (поблизу коренів), оскільки внесений до сівби азот часто виявляється досить віддаленим від молодих коренів, а кореневі підживлення зможуть бути використані рослинами у значно пізніші фази, коли корені досягнуть середини міжряддя.

Доведено: для досягнення високої врожайності кукурудзи критично важливо підтримувати достатній рівень азоту впродовж головних фаз росту й розвитку культури. Зважаючи на це, дробне внесення азоту оптимізує живлення рослин і знижує непродуктивні його втрати. Для правильного менеджменту азоту важливо розуміти динаміку споживання його рослинами кукурудзи.

Так, до фази 4-5 листків рослини кукурудзи споживають менше як 2 кг/га азоту на добу, після чого інтенсивність підвищується до 4 кг/га на добу й досягає максимуму 10 кг/га на добу до фази викидання волотей, після чого знижується знов до 2 кг/га у фазу наливання зерна.

Однією з критичних щодо забезпечення азотом фаз є початок росту, особливо за швидкого прогрівання ґрунту навесні, що сприяє активізації мікробних процесів й іммобілізації елементів живлення (насамперед це стосується азоту, фосфору та сірки). Це явище називається «вуглецевий штраф» (carbon penalty), що його платять рослини, потерпаючи від тимчасового дефіциту елементів. Іммобілізовані елементи будуть вивільнені пізніше впродовж періоду вегетації, проте їхній брак на початку розвитку може негативно позначитись на закладанні репродуктивних органів.

Раніше повідомлялося, як забезпечити ефективне підживлення кукурудзи в умовах нестабільного зволоження.