Агрономія

Господарство на Київщині поступово повертається до довоєнних обсягів застосування міндобрив

Господарство на Київщині поступово повертається до довоєнних обсягів застосування міндобрив

До весняних польових робіт в СФГ «Істок» на Київщині зазвичай починають готуватися ще восени, щоб «піймати» найнижчу ціну хоча б на міндобрива. Зокрема, вже законтрактували азотні добрива у вигляді КАС якраз у момент, коли ціна на них була мінімальною. Цього року в господарстві планують дещо збільшити обсяги внесення міндобрив, на яких з початку повномасштабної війни вимушено заощаджували через зниження прибутковості виробництва.

Про це розповів голова СФГ «Істок» Євгеній Канарейкін, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Загалом із прямих витрат найбільше на собівартість вирощування сільгоспкультур у господарстві впливають саме міндобрива, на другому місці – ЗЗР, на третьому – насіння, і найменше припадає на пальне, оскільки працюють за технологією no-till.

За словами аграрія, якщо враховувати й непрямі витрати, то загалом по господарству найбільше на собівартість виробництва впливає орендна плата, яка відрізняється залежно від якості ґрунту на тому чи іншому полі.

«Звісно, співвідношення чинників, що впливають на собівартість, відрізняється залежно від культури. Наприклад, на соняшнику частка міндобрив у собівартості становить 43%, ЗЗР – 28%, насіння – 26%. Думаю, що цього сезону ми зможемо дещо збільшити обсяги внесення міндобрив, тому їх частка в собівартості зросте. Це пов’язано з тим, що цього року трохи зросла прибутковість виробництва, і ми можемо дозволити собі більше закупити міндобрив, тоді як у попередні роки вимушено на них заощаджували»,

– зазначив Євгеній Канарейкін.

Нагадаємо, раніше фермер розповів, чому посіяна в сухий ґрунт озима пшениця у кращому стані, ніж посіяна після дощу.