Відоме господарство Дніпропетровщини закладає основи інтенсивного вирощування кісточкових для всієї України
Відродження кісточкових
Відоме господарство Дніпропетровщини закладає основи інтенсивного вирощування кісточкових для всієї України.
Садівництво в аграрному бізнесі завжди було окремим, елітарним напрямом господарювання. Це справа людей фанатичних, готових вкладати кошти в довгу й надіятись і вірити, що обов’язково буде прибуток, і що все зроблено правильно.
В останні сезони, що минули, на тлі війни, вимкнень електроенергії, браку спеціалістів, невизначеності перспективи, ми рухалися вперед — вірили й віримо, що після перемоги потрібно відновлювати всі сфери нашого буття й, зокрема, аграрне виробництво.
Проте, як до війни, так і сьогодні, українські садівники, а саме виробники кісточкових порід, не можуть рухатись у бізнесі вперед так само швидко, як їхні конкуренти у Європі й інших країнах світу. Насамперед через те, що вітчизняна селекція кісточкових не має власних сучасних сортів і підщеп, які були б технологічними й рентабельними, задовольняли як покупця, так і виробника. До речі, закордонні підщепи тут не завжди є альтернативою — часто вони не пристосовані для ефективного вирощування в наших кліматичних зонах. До того ж кращі сорти й підщепи закордонної селекції довгий час не було внесено до Державного реєстру посадкового матеріалу.
Давно всім професіоналам зрозуміло, що зерняткове садівництво може сьогодні успішно розвиватись тільки в інтенсивних садах, а кісточкове у цьому напрямі практично не рухалося. Причина та сама — відсутність відповідних сортів і підщеп, а також досвіду вирощування.
Саме тому наше господарство бачило себе тільки в площині сучасного розвитку садівництва кісточкових і взяло курс на те, щоб достойні підщепи й сорти все ж таки були в Державному реєстрі сортів рослин, а, відповідно, й у наших садах.
СЕРТИФІКАТ І РЕЄСТРАЦІЯ
За останніх два роки ми внесли до Держреєстру 13 сортів і клонів кісточкових культур: черешня — 1, персик — 5, абрикос — 1, слива — 6 і 5 підщеп до цих культур. Зокрема, відому підщепу Міробалан 29 С — основну для багатьох кісточкових у Європі.
У нашій діяльності ми вирішили акцентувати на кісточковій групі, тому що події війни в Україні, через які потрапили в окупацію південні території, багаті на кісточкові сади, дали поштовх для розвитку кісточкового напряму в інших регіонах. Ми бачимо дуже вдалі приклади цього у Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій областях й у Центрі країни.
До того ж, якщо на Півдні росли переважно класичні сади зі старими вітчизняними сортами, зокрема черешні, то нова хвиля кісточкових рухається в бік інтенсифікації та сучасної закордонної селекції. А інтенсивна технологія — це насамперед підщепа, сорт схема посадки й формування крони.
Нині ми маємо 25 га робочого кісточкового саду і 25 га закладатимемо цього року. Сьогодні на основі цього досвіду ми надаємо консультації й супровід щодо інтенсивних технологій кісточкового садівництва, адже успіх наших клієнтів, покупців посадкового матеріалу — це й наш успіх. І навпаки.
У складних умовах ми сертифікували наші маточники. На осінь 2025 року сміливо можемо запропонувати замовникам закладання промислових садів на значних площах саджанцями персика, сливи й абрикоси, і вже ведемо перемовини з охочими. Потенційна потужність нашого розсадника — до 1 млн сертифікованих саджанців найкращих на перспективу селекцій.
Важливо знати, що довговічність дерева і його врожайність дуже залежать від чистоти садивного матеріалу, зокрема безвірусності. Наявність вірусу скорочує вік рослини й зменшує врожай. Тому починати треба з вихідного матеріалу.
Ми відібрали у свої маточні насадження чистий матеріал. Про це свідчать численні перевірки й аналізи та й сама сертифікація. Наш матеріал проходить розмноження й тестування. Частину підщепного матеріалу ми замовляємо в лабораторії in vitro в Україні. На жаль, вони поки що не можуть дати нам ту кількість матеріалу, який задовольнив би наші потреби й попит. Тому основним видом у нас є розмноження здерев’янілими відсадками.
ПІДЩЕПИ ТА КЛІМАТ
Три складники успіху кісточкового саду — це сорт, підщепа і формування. Проте ми застерігаємо наших садівників від сліпого перенесення начебто успішного досвіду Європи по сортах і підщепах в Україну. Треба відрізняти кліматичні зони, у яких мешкаємо ми й вони. Адже зона визначає насамперед стійкість культур до мінусових температур, значних плюсових як, наприклад, цьогорічних, сухості повітря, типу ґрунтів тощо.
Більшість країн Європи лежать у 6–9 кліматичних зонах. Тоді як переважна частина України — у 5-й кліматичній зоні, і тільки західні регіони трохи зачіпають 6-ту. Тому ми маємо розуміти ризики, коли прямо переносимо сюди тамтешній посадковий матеріал.
Тож ми вважаємо, і це підтверджує досвід наших колег-садівників, для переважної частини України найкращими будуть підщепи селекції Кримської ОСС часів СРСР, наприклад, всесвітньовідомі Евріка, Кубань ВСЛ-2 й інші. У регіоні їх походження, як і переважно у нас, різко континентальний клімат, і ці підщепи стійкі до його умов. Для нас це важливо, адже хоча клімат і м’якшає, але все ж таки час від часу трапляється погода, яка може звести нанівець багаторічні зусилля садівника. Від серйозного навіть короткочасного морозу взимку та приморозків навесні може вимерзнути не лише врожай, а й все дерево. Крім того, ці підщепи мають помірну силу росту й підходять для наших ґрунтів.
Свого часу ми співпрацювали з Кримською дослідною станцією Краснодарського краю й мали угоди з нею, але розпочата 2014 року агресія рф перекреслила цю роботу. Відтоді ми відібрали клони цих підщеп, що краще адаптовані до українських умов. Клонований матеріал дає право зареєструвати його у Держреєстрі.
Унесена туди ж і підщепа Міробалан 29 С, якою вже користуються аматори в Україні, хоча вона має 90% сили росту від кісточкового сіянця й не дуже припадає для інтенсивних садів. Тому радимо використовувати наші підщепи з Держреєстру. Ці підщепи дають садівнику змогу саджати дерева за дуже ущільненою схемою — від 1 до 2 м в ряду, а це, відповідно, дає меншу силу росту й вступ у плодоношення буквально в рік посадки.
КУЛЬТУРНЕ РІЗНОМАНІТТЯ
Спільно з нашими колегами-селекціонерами ми відібрали для виробництва і розмістили у своєму маточнику найкращі сорти кісточкових культур і сьогодні можемо запропонувати, наприклад, шість сортів верболистої сливи — вона є хорошою альтернативою так званій сливі домашній або угорці, оскільки як в Україні, так і у Європі цей вид сливи себе вичерпує, адже не дає великої плодової стіни, її плоди не дуже касові, і вирощувати її комерційно не вигідно. Проте головне — вони хворіють, зокрема на шарку, через яку викорчовують сади повністю.
Позиції цієї сливи перебирає на себе диплоїдна слива — японська, або верболиста. Цей вид дає великі круглі плоди чудової щільності й урожайності, має добру лежкість і транспортабельність. Їх збирають на Дніпропетровщині в кінці червня й до кінця жовтня, ще кілька місяців слива може зберігатися в простих прохолодних умовах щонайменше до Нового року. Вона має маленьку кісточку, яка в більшості сортів добре відділяється. Якщо шарка є злом для сливи у європейських садах, то на наших диплоїдних сливах вона практично відсутня.
Один із сортів цього виду — пізній Октобер Сан2 має дуже гарний колір, добрі смакові якості та щільність. Ми його ріжемо на тарілці, як відбивну, ножем і виделкою. Сорт має дуже добру лежкість, як й інший сорт Анджелено2.
Є у нас й актуальні сорти абрикоси. Один із них — Голдріч відповідає всім сучасним вимогам промислових садів насамперед своїми смаковими якостями, щільністю, транспортабельністю та лежкістю. Одне слово, товарністю, яка дає змогу успішно продати цю абрикосу як перекупникам, так і ритейлерам. Продукт може бути соковитим і смачним, проте, якщо він певний час не лежить на полиці супермаркету, на ньому не заробить ні виробничник, ні продавець. Та й у бізнесі товар спочатку має радувати око.
Уже кілька років один із найкращих американських сортів черешні — Джаєнт Ред, який ми внесли в Держреєстр, має попит серед наших колег, демонструючи дивовижну відмінність від інших насамперед розміром плоду від 32 мм, завдяки чому продається втричі дорожче. Він відрізняється також щільністю, смаковими якостями, стійкістю до розтріскування, плодовитістю та легкістю формування крони.
У світі персика законодавцями є американці. Їхня найвідоміша лінійка — Флемінг Фьюрі. Тому персики сорту ПФ24.1-007 та інші дуже виділяються серед усіх інших своїм зовнішнім видом, розміром, щільністю, лежкістю і, що дуже важливо, термінами дозрівання. Пізні сорти збирають у вересні. Для порівняння: вітчизняна селекція закінчується на прилавках уже на початку серпня, і далі — імпорт.
КОНСТРУКЦІЯ ДЕРЕВА
Наші дослідження у виробничих умовах інтенсивних насаджень свідчать, як важливо регулювати силу росту дерев. Однієї підщепи для цього недостатньо — важлива тут і схема посадки, і тип формування, і сортово-підщепні конструкції. Розробка останніх є родзинкою у нашому розсадницькому досвіді.
Якщо донедавна у кісточкових садах переважав тип формування «веретено» і «вісь», то нині ми виходимо на формування двох і більше центрів росту на дереві — бі-баум, «канделябр» (або «тризуб») тощо. На черешні й сливі ми використовуємо частіше два центри росту, на абрикосі — 2–3. Це дає уповільнення сили росту бокових гілок, розкриває крону для більшої освітленості і, як наслідок, формування кращого плоду — і за кольором, і за розміром. Такий тип формування впливає на збільшення врожаю і на зменшення деревини, адже ми вирощуємо не дрова, а плоди. Ми отримуємо кращі умови для зменшення обрізування й покращення якості та кількості під час збирання врожаю, дерева набувають великої продуктивності — уявіть собі стіну, яка вся в плодах із мінімумом гілок.
Наші підщепи запрограмовано саме на описаний агротехнічний напрям, тобто дають можливість зробити такі формування.
САД ПО САДУ
Перший кісточковий сад на 25 га ми закладали з міжряддям 4 м, а тепер закладаємо 3,5 м. Чому так? Так ми замінюємо зерняткові породи на кісточкові. Зазвичай для цього викорчовують попередні дерева, прибирають шпалеру й систему поливу. Ми цього не робимо, тобто заміна у нас не потребує розкорчування як такого.
Ми не висмикуємо коріння попередніх дерев і після цього не витрачаємо зусилля й час на приведення ґрунту в порядок, а просто спилюємо на пеньок старий сад і садимо новий. Тут у пригоді нам і стають наші підщепи, які дозволяють на ущільненій посадці й навіть за ширини міжряддя 3,5 м заходити в зернятковий сад.
Цей досвід ми запозичили в розсаднику однієї з німецьких науково-дослідних установ. Він працює тільки за умови, що попередній зернятковий сад — також інтенсивний і посаджений на підщепах М9, діаметр яких дозволяє легко спиляти й «умертвити» пеньок.
Закладання саду звичайним шляхом із розкорчуванням обійдеться втричі дорожче. А тут ми просто міняємо одні дерева на інші. Крім того, паралельно оздоровлюємо ґрунт. У нашому товарному саду ми робимо саме так, а ви можете скористатися цим досвідом. Напрацьовані технології дають можливість ефективно провести заміну кісточковими культурами чинні зерняткові насадження зі зберіганням шпалери та системи зрошення.
До речі, щодо зміни векторів у садівництві. Нехай вас не присипає хороша ціна на яблуко минулого і цього року, тому що ми знаємо, що це відбувається не від хорошого життя, а від недобору врожаїв. Де ви бачили, щоб підбор з-під дерева купували від 10 грн/кг, як цього року, хоча ще два-три роки й за 10 років до цього ми продавали якісне товарне яблуко за середньорічною ціною 8–10 грн/кг.
Коли ж трапиться великий урожай яблук, ми знаємо, що буде з нашими доходами. Також і прагнення вивести з обороту сорти яблук, які вже не відповідають ринку, мають нас вести до змін. І один із напрямів таких змін — рух у бік інтенсивних кісточкових садів. Ми з однодумцями проїхали майже всю Україну й побачили, що таких садів, на відміну від яблуневих, у нас практично немає. А вони надзвичайно рентабельні й мають глибину бізнесу в 5–10 років, якщо ви почнете садити вже сьогодні.
І на останок порада нашим колегам. Знаючи, які непрості й «короткі» весни, кісточкові сади бажано закладати осінню. Тоді по весні вони рано стартуватимуть у своєму розвитку, що буде запорукою максимальної приживаності посаджених масивів, а також отримання першого врожаю на персиках, абрикосах і сливах у цей самий рік на наших саджанцях, бо плодові утворення на них закладуться ще в розсаднику й не будуть «скинуті» після цвітіння.