Які схеми застосовують для лікування післяотельного гострого ендометриту

За післяотельного гострого ендометриту застосовують загальностимулювальні препарати, що підвищують резистентність корів, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Зокрема,

‒ аутогемотерапію ‒ стабілізовану аутокров дозою 50-120 мл внутрішньом’язово, 3-5 ін’єкцій із інтервалом 48-72 години;

‒ тканинні препарати ‒ суспензію печінки, селезінки чи плаценти корів дозою 20-30 мл підшкірно з інтервалом 5 днів (2-3 ін’єкції) або біостимульгін дозою 20-40 мл підшкірно з інтервалом 6-7 днів;

‒ 4%-й розчин АСД-Ф2, виготовлений на фізіологічному розчині дозою 10-15 мл;

‒ 7%-й стерильний розчин іхтіолу, виготовлений на 20%-му розчині глюкози чи фізрозчині внутрішньом’язово дозою 20-30 мл із інтервалом 48 годин (3-6 ін’єкцій);

‒ полівітаміни (тривіт, тривітамін, тетравіт або декавіт) у лікувальних дозах дворазово з інтервалом 5-7 днів.

За потреби внутрішньовенно вводять 40%-й розчин глюкози дозою 200-300 мл, хлорид або глюконат кальцію (10%-й розчин) дозою 100-200 мл, 40%-й розчин гексаметилентетраміну ‒ 20-40 мл.

Високий терапевтичний ефект отримують від камфорної сироватки за І. І. Кадиковим: камфора ‒ 4 г, глюкоза ‒ 60 г, етиловий спирт ‒ 300 мл, 0,8%-й розчин хлористого натрію ‒ 700 мл. Її вводять внутрішньовенно по 250-300 мл двічі на добу.

Одна зі схем лікування гострого ендометриту передбачає використання ізатизону дозою 50-75 мл внутрішньоматково, 10%-го розчину новокаїну дозою 10 мл інтраабдомінально з інтервалом 48 годин; 10%-го розчину іхтіолу дозою 150 мл у матку, 10%-го розчину новокаїну ‒ 10 мл внутрішньочеревно з інтервалом 48 годин. Одночасно одноразово внутрішньом’язово вводять один із гормональних препаратів: ФСГ дозою 50 ОД, сурфагон ‒ 10 мл (50 мкг) або естрофан ‒ 2 мл.

Раніше ми писали про лікування гострого ендометриту за субінволюції.