Допоміжна ланка
У господарстві «СІГНЕТ ЦЕНТР», що входить в «СІГНЕТ ХОЛДИНГ», активно впроваджують усе нові елементи точного землеробства.
Новітні технології докорінно змінили сільське господарство — зробили його точнішим, продуктивнішим, ресурсоощадним, а отже, рентабельним і водночас полегшили працю людини, створили комфортніші умови для роботи в полі. Утім, жодна розумна техніка не замінить здатність агронома аналізувати й ухвалювати рішення — рослинництво, як і раніше є лабораторією просто неба. Про те, як співіснують штучний і природний інтелекти в ТОВ «СІГНЕТ ХОЛДИНГ», розповів заступник генерального директора з рослинництва Олександр Шрамко.
— Пане Олександре, розпочнімо розмову із ситуації на полі. Як пройшла посівна, у якому стані нині озимина, зважаючи на складні погодні умови цієї весни?
— Посівну ми почали 30 березня із сівби цукрового буряка — роботу закінчили 10 квітня, працювали фактично безперебійно. Одночасно із цукровим буряком 4–7 квітня посіяли тисячу гектарів соняшнику. 12 квітня почали сіяти кукурудзу, а 15 квітня почалися дощі, і роботу припинили фактично на два тижні. Планували досіяти сою 5 травня, а закінчили 17-го. Однак загалом було дотримано плану посівного конвеєра, хоч і з затриманням, що дало змогу розподілити техніку.
Весна видалася ранньою, спочатку погода була надзвичайно теплою, а потім змінилася на прохолодну, але значного впливу на розвиток культур це не мало. Травневі заморозки трохи зачепили сходи цукрового буряка та поодинокі рослини кукурудзи, але культури витримали їх нормально. Поготів кукурудза була у фазі до трьох листків, і точка росту була в землі. Пшениця через аномально ранню весну спершу інтенсивно росла і розвивалася, а з похолоданням припинила ріст і розвиток, але з потеплінням відновила ці процеси. Тобто через холоди критичних моментів не було, хіба невелика кірка з’явилася після дощів на кукурудзі, але густота посіву достатня для формування доброго врожаю.
Незважаючи на похолодання, нормально спрацювали й ґрунтові гербіциди на соняшнику. Ми хоч і практикуємо ескпрес-технологію, але послуговуємося ґрунтовою схемою захисту від бур’янів: допоки внесеш страховий гербіцид, якщо складаються важкі погодні умови (дощі, які не дають змоги вчасно зайти обприскувачами в поле), бур’яни винесуть поживу з ґрунту, та й конкуренція соняшнику з бур’янами збільшується. А вже другу хвилю бур’янів, коли соняшник у фазі четвертої пари листків, знімаємо Експресом.
Цього року структуру посівних площ кардинально проти 2023-го не міняли: з 29 тис. гектарів земель 55% відвели під кукурудзу, 15% — під цукровим буряком, 8% — під пшеницею, 18% — під соєю, решта 4% — соняшник.
Сіяли кукурудзу тринадцятьма сівалками, буряк — п’ятьма, сою — вісьмома. Уже вісім років працюємо сівалками з посекційним вимкненням: маємо п’ять високошвидкісних сівалок точного висіву Väderstad Tempo та дві переобладнані сівалки KINZE, на яких установлено обладнання Precision Planting й автоматичне посекційне відсікання двійників насіння — відтак у нас немає проблем із пересівом насіння. Частина сівалок — механічні, які також плануємо переобладнати на Precision Planting, щоб не перевитрачати посівний матеріал і кошти. На 3–3,5% економить насіння налаштування сівалки на сівбу з технологічними коліями — надалі під час догляду за посівами, обприскування техніка рухається тільки технологічними коліями, не витоптуючи посіви.
Усі наші сівалки працюють без маркерів, але коли повітряна тривога, не завжди є сигнал, тож, буває, сівалки зупиняються. Коли тривога триває довго, сіємо за маркерами, які все одно встановлені на сівалках — щоб не втрачати темп посівної. Звісно, може бути невелика похибка 3–5 см на стиковому міжрядді, але це не критично.
Добрива також уносили диференційовано — норма по полю була змінною залежно від родючості ґрунту й рельєфу. Завдяки цьому економимо товарно-матеріальні цінності.
— За яким принципом створюєте карти для диференційованого внесення добрив?
— Є два варіанти диференційованого внесення міндобрив. Один базується на основі картографування врожайності культур і вмісту елементів живлення в ґрунті. Система внесення за картографуванням урожайності вирівнює родючість ґрунту на полі: якщо на ділянці поля є достатня кількість NPK, то ми, зважаючи на винесення елементів живлення та врожайність культур, даємо туди меншу дозу добрив. Якщо ділянка поля має низький уміст поживних елементів — норму внесення добрив збільшуємо, вирівнюючи її до оптимальної.
Друга система базується на наявності елементів живлення в ґрунті й продуктивності ділянок поля. Якщо маємо горбистий рельєф, де ґрунт разом із добривами змивають дощі у яри, то такі ділянки малопродуктивні: скільки добрив не внеси — користі від них не буде. Тому на цих ділянках варто вносити добрива менше від запланованої норми, краще більше добрив дати на високопродуктивні ділянки поля.
Спочатку ми працювали за першою системою, а тепер у планах на наступний рік — переходити на другу систему, зокрема під цукровий буряк, кукурудзу — ці культури, зважаючи на нашу сівозміну, якраз потрапляють на поля з різними ділянками продуктивності.
— Чи підраховували, скільки можна зекономити завдяки дифвнесенню добрив?
— Усе залежить від хімічного складу ґрунту і продуктивних зон, але в середньому маємо до 20% економії.
З моєї практики можна зекономити добрива, якщо восени фосфорне добриво вносити глибокорозпушувачем безпосередньо в рядки на глибину (15–18)– 30 см, а навесні — сівалкою, не обладнаною системою внесення міндобрив, у ці рядки висівати насіння. Для цього координати рядків з унесеними добривами переносили з комп’ютера глибокорозпушувача безпосередньо в комп’ютер трактора із сівалкою, і вона працювали суто по цих лініях. Завдяки цьому на 15–20% норма внесення добрив була меншою, як порівняти з унесенням розкидачем. Але норма була сталою на деяких полях. Похибок фактично не було, адже оператор працював по лініях, прокладених восени.
— Як змінювалася врожайність після диференційованого внесення добрив?
— Якщо, наприклад, на полі 168 га працювали за продуктивними зонами внесення, то середня врожайність на ньому була вищою від середньої по підприємству.
— З вашого досвіду, які добрива найефективніше вносити диференційовано?
— Найкраще таким чином вносити фосфорно-калійні добрива, бо азот у ґрунті мігрує, його величина нестала. Також колись так уносили дефекат.
Цього року спробували диференційовано вносити КАС для підживлення пшениці за допомогою системи Augmenta, що працює за даними індексу розвитку рослин (NDVI) в режимі реального часу. Чотири камери на обприскувачі проводять скаутинг рослин, і програма надає рекомендації щодо норм унесення добрив. Якщо другий раз проводити позакореневе підживлення, то система онлайн показує стан поля і сама змінює норму добрив.
Точне землеробство практикуємо і в захисті культур — вісім років застосовуємо обприскувачі з пофорсунковим вимкненням секцій. А тепер на просапних культурах випробовуємо систему автоматичного підрулювання за допомогою камер, установлених на обприскувачі. Це дає змогу техніці точно рухатися міжряддям, не пошкоджуючи рослини. Головне, щоб культурна рослина була не нижчою за 15 см, щоб камери могли її добре бачити.
— Нові технології, точне землеробство, безперечно, кардинально змінили сільгоспвиробництво, піднесли його на вищий рівень. Чи не нівелювалася роль людини?
— Точне землеробство — це крок уперед, а то й три кроки. Проте без людського чинника, без агронома система не працює. Точне землеробство не може бути без агрономічного супроводу. Це допоміжна ланка в роботі агрономічної та інженерної служб. Можна все виставити, налагодити систему, але її треба перевіряти. Агроном спостерігає за роботою секцій на сівалці: чи є «двійники» або пропуски насіння, пересівання або недосівання тощо. Треба контролювати налаштування обприскувача з пофорсунковим вимкненням, щоб не було перекриття, щоб форсунка вмикалася та вимикалася в потрібному місці. За цим стежить оператор, але під контролем агронома, адже з кабіни йому не видно, що робиться в полі. Тому перед початком роботи треба ставити лакмусовий папірець у полі чи прапорець, щоб бачити, де було внесено ЗЗР і де має форсунка вимкнутися й увімкнутися.
Оператор також загалом контролює глибину обробітку ґрунту, хоч глибокорозпушувач рухається полем за навігацією, і встановлені на ньому датчики вимірюють відстань від поверхні поля до датчика на рамі: якщо, наприклад, глибина обробітку ґрунту відкалібрована на 30 см, то відстань від поверхні поля до датчика має бути 25 см. Якщо задана норма не витримується, отже, й глибина розпушування збилася. За цим стежить оператор. У нас 90% обробітку ґрунту — глибоке розпушення, решта — оранка, зокрема під буряк, на важких ґрунтах, а також, якщо склалися дуже складні погодні умови.
Оператор у полі може також корегувати програму диференційованого внесення добрив. Наприклад, залежно від запланованої врожайності та продуктивних ділянок поля відповідно до заданої програми розкидач або сівалка вносить на продуктивних ділянках по 120 кг/га фосфорно-калійних добрив, на середньопродуктивних — по 100 кг/га, на малопродуктивних — 80 кг /га. Але якщо змінна норма відрізняється від запланованої, треба налаштовувати внесення. Однак загалом таких проблем не виникало.
Використання вегетаційного індексу NDVI також неможливо без участі агронома. Якщо на певній ділянці поля показник менший від допустимого на цей час, на місце виїжджає агроном і вивчає проблему. Повністю покладатися на NDVI не можна, бо, наприклад, на супутниковому знімку все поле забарвлено однотонно, але це може бути просто результатом високої забур’яненості. Звісно, до такого ми не доводимо, бо постійно моніторимо ситуацію, скаутинг працює.
— Тож агроном у полі, як і раніше — головна фігура?
— Звісно. У нас один агроном — на 2300 га. І саме він визначає, коли треба заходити в поле, сіяти чи збирати врожай, фазу розвитку культури, шкідника чи хворобу. Зі шкідниками боремося на основі економічного порогу шкідливості: на кукурудзі розставляємо феромонні пастки, на цукрових буряках, пшениці — за допомогою скаутингу. Певні хвороби може визначити агроном, наприклад, борошнисту росу, септоріоз, церкоспороз тощо, але точніше — лабораторія. Зважаючи на погодні умови, прогноз погоди, ухвалюємо рішення щодо внесення ЗЗР. Знову ж таки жодна система не вирахує норму внесення ЗЗР.
Щоправда, індекс NDVI за супутниковими знімками може допомогти агрономові встановити черговість збирання врожаю. Звісно, агроном знає, якої групи стиглості пшениця на його полі. Але ж пшениця може відставати в розвитку, наприклад, через брак опадів, то за індексом NDVI, забарвленням поля агроном розуміє, що йому потрібно обстежити конкретне поле, що пшениця втрачає вологість, і після обстеження робить висновок щодо доцільності збирання врожаю.
Також NDVI допомагає визначити необхідність десикації соняшнику. Хоч зрозуміло: вологість менша за 35% — вже потрібно десикувати. Але все одно, якщо знімок показує, що настав час, агроном перевірить поле.
Контроль за налаштуванням сівалки, пофорсункового вимкнення обприскувача, перевірка системи в полі — робота агронома. Хіба що точне землеробство може сприяти зменшенню кількості персоналу.
— Чи доводилося вам у своїй агрономічній практиці ухвалювати ризиковані рішення, відступати від правил?
— Для агронома головне — не нашкодити. Наприклад, технологією передбачено внести гербіцид від злакових бур’янів. Бачимо, бур’янів нема — не вносимо.
Бувало, на буряках спостерігаємо, що по довгоносику досягнуто ЕПШ, обробили поля двічі інсектицидами, але була така навала шкідника, що листя повністю знищено, лишилася тільки точка росту. Порахували густоту рослин і чекали кілька днів, щоб вирішити: пересівати чи — ні. Ризикували. Але буряк почав набирати силу й поступово відновлювався. Тож пересівати не довелося.
Ще один випадок, коли град побив сою, яка була у фазі 2–3 трійчастих листки, лишилися самі пошкодженні стебла рослин сої, тож постало питання про пересівання. Знову порахували густоту, вирішили почекати кілька днів. Бо точка росту була живою, тож соя почала пускати бокові пагони, і врожай отримали не гірший, ніж на полях, які град не зачепив.
Ризикували, коли вирішували, як пересівати навесні поле озимої пшениці. Щоб не обробляти ґрунт, не пересушувати його, на одному полі посіяли соняшник, на другому — сою, не обробляючи поле з посівом озимої пшениці. Внесли запланований ґрунтовий гербіцид, а також гербіцид суцільної дії — і соняшник дав вищу врожайність, ніж на сусідньому полі, де застосували традиційну технологію — з культивацією, закриттям вологи. Фактично це був кулісний посів.
Такого в інститутах не вчать. Хоч теорія — це добре, її треба знати, але це тільки половина умови, щоб стати професіоналом. Потрібна ще практика. Я завжди кажу молодим спеціалістам — ви повинні всі знання, чужий досвід всотувати, як губка. Навіть негативний чужий досвід корисний, адже таким чином навчаєшся — краще навчатися на чужих помилках, ніж на своїх. Постійний розвиток — семінари, фахова література, спілкування з колегами — без цього високотехнологічним агрономом не стати.