У минулій статті («У бій ідуть “молоді”», 01/2024) було розглянуто процеси й особливості автоматизації роботи морських терміналів на Дунаї. Подібна ситуація складається й на залізничних терміналах на західному кордоні. Як і в дунайських портах, на західному кордоні почали будувати нові термінали та «сухі порти», наражаючись на схожі проблемами, що й дунайські.
Практично всі технологічні процеси автоматизації їхньої роботи аналогічні описаним у дунайських терміналах, проте є і свої нюанси, все-таки вони вантажать у вагони, а не на судна. Ось про ці особливості ми й поговоримо.
Як і «молоді» дунайські термінали, нові залізничні термінали на західному кордоні мають великий плюс у тому, що почали впроваджувати автоматизацію з «нуля» та працювати одразу в «цифрі», а не в «папері» чи Excel.
Оскільки люди нові, керівництво та працівники не зациклені на «святому» Excel та Google-таблицях. Їм не потрібно модернізувати наявний облік, а треба створювати новий. Думка про те, що «ми в Excel 10 років пропрацювали і ще 10 пропрацюємо» їх не гріє. Їм важливо завоювати своє місце на ринку перевалювання, надаючи своїм клієнтам найкращий сервіс, включно зі швидким обробленням вантажів, інформаційними послугами та високою якістю обліку.
Залізничні перевезення зернових — другі за обсягом і значущістю після морських, однак і з ними не все так гладко, як хотілося б. Проблеми на польському кордоні, незважаючи на всю привабливість цього напрямку, перешкоджають роботі українських зерновиків. На цьому тлі румунський напрямок, особливо в порт Констанца, стає дедалі перспективнішим і активним.
Але в будь-яких залізничних перевезеннях у ЄС крім організаційних і юридичних питань завжди існує ще одна всім відома проблема — різна ширина колії. Не на всіх маршрутах навіть переставлення колісних пар з української колії (1520 мм) на європейську (1435 мм) усуває цю проблему. Часто європейськими коліями важчий і довший український вагон просто не пропускають. Саме тому на кордоні треба перевалити зерно з українського у європейський вагон. І з тим залізничні термінали на кордоні мають низку проблем щодо обліку й автоматизації цих бізнес-процесів.
Упровадження сучасних IT-рішень забезпечує швидке оформлення вантажів на українському боці та підготовку документів для іноземного перевізника. Наприклад, одне з таких рішень упроваджено на залізничному терміналі на українсько-румунському кордоні.
У чому особливість автоматизації обліку такого термінала?
На відміну від інших вантажів перевалювання зернових, як і в портах, здійснюється з виконанням усіх обов’язкових технологічних операцій: зважування, визначення якості, перевалювання тощо.
Також термінали зазвичай працюють як із застосуванням складу тимчасового зберігання, накопичуючи потрібну для відвантаження партію, так і прямим варіантом: перевантажуючи зерно з автотранспорту та українських вагонів у європейські вагони.
Організація такої роботи вимагає правильно організованої та автоматизованої системи керування й обліку:
• якості зерна, яке приймають і відвантажують, згідно з укладеними контрактами;
• з яких вагонів і машин, за якими контрактами та інвойсами, з якою якістю зерно надійшло;
• тимчасового зберігання зерна на складі;
• у які вагони, з якою якістю зерно було перевантажено та за якими контрактами, акцептами було списано на відвантаженні замовнику;
• інформування контрагентів про прийняті та відвантажені машини та вагони у вигляді сформованих реєстрів транспорту для української і європейської сторін;
• фінансових розрахунків із партнерами за контрактами, інвойсами та акцептами;
• формування спеціалізованих документів для іноземних, зокрема румунських контрагентів і перевізників.
Система автоматизації термінала охоплює всі елементи чинного бізнес-процесу й складається з таких підсистем:
• АРМ «Контрольно-пропускний пункт»;
• АРМ «Лабораторія»;
• АРМ «Вагова»;
• Блок кількісно-якісного обліку;
• Блок складського обліку;
• Блок приймання інформації від УЗ та роботи із залізничними перевізними документами;
• Блок обліку наданих послуг і контролю фінансових розрахунків;
• Блок звітності;
• Мобільні застосунки для працівників:
Транспорт, що прибуває (машини й вагони), послідовно проходить усі технологічні етапи відповідно до бізнес-процесу: реєстрація, лабораторія, бруттування, вивантаження на склад або перевантаження відразу у європейський вагон, тарування. На всіх етапах цього ланцюжка інформацію про вантаж, спочатку введений у систему обліку, доповнюють новими параметрами.
У кейсах, упроваджених 2023 року, актуальним став такий важливий нюанс. Обмін інформацією з Укрзалізницею дає змогу автоматично приймати в систему всі дані, одержувані завдяки технології електронного документообігу (ЕДО). До того ж важливим доопрацюванням розроблених раніше модулів стала можливість додавати в систему не лише інформацію з документів, у яких термінал виступає платником або одержувачем вантажу, а й тих вагонів, що їдуть на його адресу, але сам термінал у них ніяк не фігурує. Тобто, коли замовник сам вирішує питання доставлення вантажу на термінал. І цей важливий нюанс дуже сильно полегшив роботу працівників і пришвидшив опрацювання інформації щодо таких вагонів. Адже тепер дані про зерно, що перевозять (вид і вага вантажу, тара та брутто вагона, контракт, контрагенти тощо), не потрібно вводити вручну — вони автоматично потрапляють в облік із прийнятих в електронному вигляді залізничних накладних на вагони, які перевантажують.
Для ефективної роботи з контрактами потрібен модуль контролю фінансових розрахунків, що дасть змогу співробітникам у режимі реального часу контролювати виконання і розрахунки не лише в розрізі контрактів, а й окремих інвойсів під час надходження вантажів і акцептів під час їх відвантаження з урахуванням роботи із закордонними партнерами.
Окремо слід сказати про набір мобільних застосунків, що дають змогу співробітникам, які працюють «у полі», здійснювати приймання та огляд вагонів, контролювати цілісність пломб ЗПУ, розкредитовувати залізничні накладні тощо. Так само на своїх мобільних застосунках керівництво термінала може бачити оперативний стан справ: завантаженість складів і силосів, виконання контрактів, розрахунків та іншу потрібну їм інформацію.
До речі, зіткнувшись із реальною роботою та рівнем цифровізації європейських перевізників, багато українських компаній зрозуміли, наскільки Укрзалізниця працює краще й ефективніше у питаннях автоматизації. Наші підприємства можуть в електронному вигляді обмінюватися інформацією із залізницею, подавати заявки на перевезення тощо. Тоді як забюрократизованість, відсутність єдиної інформаційної системи та неузгодженість форматів обміну інформацією власників колій, локомотивів і вагонного парку європейських компаній різко ускладнює роботу.
Для спільної роботи з іноземними партнерами важливо, щоб модулі, які формують документи для іноземної сторони, працювали з урахуванням їхніх вимог, а також треба локалізовувати необхідні підсистеми мовами партнерів, наприклад, румунською.
У результаті впровадження автоматизації на залізничних терміналах:
• Було автоматизовано всі процеси, пов’язані з прийманням і обробкою машин і вагонів:
• Збільшилася швидкість обробки машин і вагонів, які прибули на термінал;
• Зменшилася собівартість обробки одиниці транспорту в терміналі;
• Автоматизовано управлінські процеси, а також облік вантажів і наданих послуг;
• Зменшився обсяг виконуваних співробітниками «паперових», монотонних та одноманітних операцій;
• Усі облікові та бізнес-процеси стали формалізованими, усунулося дублювання введення однієї й тієї самої інформації на різних етапах роботи;
• Мінімізувався ризик помилок і «людського чинника» в роботі.
На сьогодні ще є деякі проблемні питання. Зокрема, в організації ритмічної роботи з перевалювання зернових важливим є завчасне отримання інформації про вантаж і узгодженість підходу поїздів по обидва боки кордону, для планування вагонів під перевантаження та виконання акцептів у румунських портах. Усі учасники перевезень сподіваються, що це питання буде вирішено надалі з урахуванням інтересів української залізниці й іноземної сторони.
Роботи з поліпшення та розширення можливостей наявної системи обліку й автоматизації триватимуть і далі, адже «немає меж досконалості».
The Ukrainian Farmer
