Експериментуємо з кукурудзою
Рентабельність кукурудзи за два роки повномасштабної війни помітно просіла через подорочжання всіх ресусрів та логістики, через проблеми зі збутом та низькі ціни на зерно. Тож багато господарств стали скорочувати площі під цією культурою або вирощувати її з мінімальними витратами на технологію. Ми ж усе вирощене зерно згодовуємо нашому поголів’ю свиней, маємо власний цех із виготовлення кормів, тож зацікавлені у підвищенні врожайності кукурудзи і якості зерна. А відтак експериментуємо і з підживленням, і з грунтообробітком, і з захистом, аби досягти максимальних показників продуктивності.
Оскільки маємо достатню кількість органічного добрива із власної свиноферми, частину дослідів закладали для визначення ефективності його застосування. Зокрема, ми порівнювали, як різні гібриди реагують на внесення свинячої рідкої органіки та карбаміду. Для експерименту обрали 24 гібриди. Одна половина поля була посіяна з унесенням карбаміду нормою 250 кг/га, а друга половина –на свинячій органіці у нормі 80 т/га (до речі, таку оптимальну норму внесення свинячої органіки також визначили в ході досліджень). Дослід показав, що одні гібриди позитивно реагують на органіку і дають значну прибавку врожайності, інші реагують нейтрально (тобто результат однаковий по карбаміду й органіці), а є гібриди, які за внесення карбаміду дають кращі результати.
Де була застосована органіка, ми збирали кукурудзу з урожайністю 16 т/га за вологості 26-28%, а по карбаміду – 11,8 т/га. Після сушіння зерно одразу віддавали на потреби тваринництва, тож не було можливості визначити врожайність після досушування, але якщо порахувати за формулою, то після органіки це буде приблизно 10,5 т/га в заліку.
Звісно, як показують результати дослідження, для нас найкраще і найвигідніше підживлювати кукурудзу свинячою рідкою органікою, адже її щонайменше не треба купувати. Утім, не всюди є така змога. Десь це логістично складно або надто дорого, а десь поля розташовані близько до населених пунктів, тож не хочемо створювати дискомфорт людям. Тож на полях, де немає змоги підживлювати органікою, застосовуємо міндобрива. А гібриди вже підбираємо, залежно від способу підживлення, за результатами дослідження.
Також ми закладали дослід щодо норм унесення NPK під кукурудзу після органіки. Поле, де попереднього року було внесено 80-100 т/га органіки, ми розділили на рівні частини: без добрив, з унесенням добрива 5-15-30у нормі 30 кг/га, 80, 100, 120 і 150 кг/га. В результаті з’ясували, що NPK збільшує урожайність кукурудзи після органіки за норми до 100 кг/га. Вище 100 кг/га урожайність уже не піднімалась.
Експериментували і з додаванням американського полімера Triune, що пролонгує дію азоту. З його використанням кукурудза швидше стартувала і навіть обігнала в вегетації ту, що була посіяна на 3-4 дні раніше. Відповідно, вона швидше викидала волоть, і в результаті дала на 2 т/га вищу врожайність.
Визначили також найбільш оптимальний спосіб обробітку ґрунту для кукурудзи: для порівняння застосовували дискування, глибоке розпушування й оранку. І найкраще в наших умовах себе показала оранка. Щодо ФАО кукурудзи, два роки поспіль ми сіяли гібриди з показниками від 210 до 280, та зрештою зупинилися на гібридаї із ФАО 260-310. Вони дають вищу врожайність, а оскільки маємо власну сушарку, проблем із досушуванням зерна не виникає.
Багато уваги також приділяємо захисту посівів, бо, по-перше, вирощуємо кукурудзу в монокультурі, а по-друге, для нас важливо, щоб зерно було не токсичним. Наразі маємо гарні результати по якості зерна і проблем зі шкідниками та хворобами немає, але плануємо також увести до сівозміни сою, що також буде йти на корм тваринам.