Шкідливість прихованохоботників зростає останніми роками

В останні роки в Україні зростає збільшується шкідливість від прихованохоботників, пише журнал The Ukrainian Farmer. В Україні шкоди завдають в основному чотири їх види: хрестоцвітий, ріпаковий, стебловий і насіннєвий.

Першим весною на посівах озимого ріпаку з’являється хрестоцвітий прихованохоботник. Проте в південних районах країни він може заселяти посіви уже восени. Яйця або відроджені личинки зимують у кореневій шийці рослин озимого ріпаку. Пізніше личинки мігрують і розвиваються в нижній частині стебла, у пазухах листків. У разі сильного пошкодження рослини ламаються біля основи.

Після хрестоцвітого на посівах озимого ріпаку з’являється великий ріпаковий прихованохоботник. Самки відкладають яйця в стебла рослин. Личинки, харчуючись, проточують ходи всередині стебел. Пошкоджені стебла розтріскуються вздовж місць відкладання яєць, вигинаються, набуваючи S-подібної форми. Пошкоджені рослини інтенсивніше уражуються хворобами.

Стебловий прихованохоботник на посівах з’являється пізніше від попередніх. Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Личинки проточують ходи по черешку листка в стебло, рухаючись по ньому вниз, деколи до кореневої шийки. На великих листках розвиток личинок може закінчуватись без переходу в стебло. Цей шкідник стимулює приховане ураження ріпаку некрозом кореневої шийки (фомозом).

Насіннєвий прихованохоботник заселяє посіви ріпаку за температури вищої ніж +15 °С, масове заселення припадає на початок цвітіння. Під час утворення стручків самки відкладають по одному яйцю (рідко 2–3) у стручок. Усього кладка становить до 50 яєць однією самкою. Личинки, розвиваючись всередині стручка, з’їдають по 3–6 насінин, а також виїдають отвори в стінках стручків.

Нагадаємо, до 5% рослин озимого ріпаку пошкоджені фітофагами, в тому числі прихованохоботниками.