Найближчими роками може зрости поширеність кишкового спірохетозу птиці

Кишковий спірохетоз птиці може набути суттєвого поширення, бо найближчими роками повинно поступово скорочуватися утримання птиці в клітках. Кури в клітках зазвичай відокремлені від їхнього посліду, внаслідок чого і них краща продуктивність і менша захворюваність на інфекційні хвороби, ніж у курей на вільному вигулі. Тому моніторинг брахіспірозу за цих умов набуватиме все більшої актуальності, пише журнал «Наше птахівництво».

Діагноз кишкового спірохетозу птиці зазвичай підтверджується за допомогою мікробіологічних методів. Пряме мікроскопічне дослідження каламутного посліду, зібраного протягом 48 годин із моменту появи клінічних ознак, дозволяє виявити характерні спіральні бактерії.

Диференціація видів Brachyspira неможлива за допомогою звичайних морфологічних або біохімічних критеріїв. Для ідентифікації специфічних патогенних штамів може бути використана ПЛР. Гістологічне дослідження допомагає виявити помірний тифліт, іноді з наявністю спірохет.

Протимікробні засоби, що ефективно застосовували з питною водою для контролю кишкового спірохетозу птиці, містять тіамулін (важливо уникнути токсичної комбінації з іонофорами), лінкоміцин або окситетрациклін.

Лікування інфікованих стад вимагає припинення використання яєць протягом періоду виведення антибіотика. Раціон птиці слід досліджувати на визначення кількості пшениці, а також продуктів, що можуть спричиняти рідкі фекалії.

Контроль кишкового спірохетозу не є специфічним і ґрунтується на суворому біозахисті, щоб уникнути потрапляння збудника в стадо й запобігти його поширенню між різновіковими групами птиці.

Як повідомлялося, брахіспіра може охоплювати до 100% поголів’я птиці.

Довідка

Кишковий спірохетоз птиці – інфекційна хвороба, за якої відбувається колонізація ентероцитів цекальних відростків і/або прямої кишки спірохетами різних видів. Уражує курей та іншу птицю, в яких спостерігається тривала діарея та зниження рівня несучості.

У стадах птиці, інфікованих збудником кишкового спірохетозу – брахіспірою, реєструють значні економічні втрати. Випадки інфікування людини спостерігаються головним чином у пацієнтів з імуносупресивним станом, у країнах із низьким рівнем санітарії питної води. Проте для фермерів у птахівництві небезпека вважається низькою.