На «поприземному польоті»
Є в авіації такий термін – «поприземний політ», коли літак летить на гранично малій висоті. Ризик високий, утім лише так він може виконати поставлене завдання. За таким принципом нині доводиться працювати більшості українських аграріїв – на мінімумі ресурсів. Ми, наприклад, сіємо озимі цього року взагалі без добрив, бо вони вже не окупаються.
Якщо рахувати за нашою класичною схемою, то витрати на підживлення гектару ріллі нині становлять щонайменше 20 тис. грн, не рахуючи інших складових собівартості. Тобто, таку суму треба витратити, щоб отримати прибавку врожайності в межах 1,5-2 т/га і більше, та це лише за сприятливих умов. Тож навіть на технології no-till, за якою ми працюємо, вносити добрива не вигідно, бо жодна культура на сьогодні не покриє такі витрати.
Натомість без добрив можна отримати пристойний урожай, тим більше на no-till, що зберігає органіку (разом із пожнивними рештками на полі лишається більшість поживних елементів), і структуру ґрунту покращує, і вологу втримує. Тож потенціал ґрунту в нас дуже високий і зараз ми фактично беремо в землі у борг. Та це не означає, що треба вичерпати цей ресурс. Звісно, як ситуація покращиться, цей борг будемо віддавати.
А поки що природа на нашому боці. За липень у нас випало 66,1 мм опадів, тоді як місячна норма для нашого регіону становить 61 мм. Такого в нас давно не було. Тож озимий ріпак посіяли у вологий ґрунт і вже отримали сходи. А для врожаю цієї культури, як відомо, вчасні та дружні сходи мають дуже велике значення. До слова, ріпаку посіяли більше, ніж планували – 400 га. Загалом під озимі плануємо відвести близько 1 тис. га.
До речі, завдяки липневим опадам і кукурудза в нас без добрив виглядає краще, ніж торік у цей період із добривами, адже дощі пройшли дуже вчасно.
Раніше для додаткового живлення сіяли сидерти (гречку, горох, фацелію, кормові боби), втім, протягом останніх років у нас уже було замало вологи для цього. То отримували сходи аж у вересні, і вони вимерзали при перших же мінусових температурах, то вони сходили вчасно, але висихали через брак вологи. От цього року може й був би від них ефект, але ми по всіх пшеницях посіяли озимий ріпак, а решту площ виорали під цукровий буряк, тож для покривних культур місця немає. Та все ж за певних умов вони й далі лишаються хорошою альтернативою добривам, якщо співвідношення між вартістю добрив і вирощеної продукції не повернеться хоч приблизно на попередній рівень. Хоча я вірю, що все ще стане на свої місця і порушений баланс буде відновлено.