Рукави - тимчасове вирішення за наявних можливостей
До повномасштабного вторгнення рф до України країна мала близько 55 млн тонн елеваторних потужностей. Зараз, внаслідок тимчасової окупації деяких регіонів й ракетних ударів ворога, загальна потужність одночасного зберігання близько 42 млн тонн.
Тому рукави можуть стати тимчасовим вирішенням, яке дозволить збуферувати перехідні залишки й новий врожай за наявних можливостей зберігання й експорту зерна.
Безумовно, є певні технологічні й технічні нюанси.
Рукави одноразові, адже щоб вивантажити зерно їх розрізають вздовж.
Звісно, потрібно попіклуватися про майданчик. В ідеалі краще розстилати рукави на бетонованій чи асфальтованій території, але можливо їх розташувати навіть у полі. Але потрібно подбати, щоб вода не накопичувалась й не стояла під рукавом. Також важливо, щоб було часткове неповне ущільнення ґрунту під мішком за допомогою трактора або ж катка, Такі заходи допоможуть не тільки вирівняти поверхню, а й прибрати стерню, яка може пошкодити рукав.
Потрібно подбати про додаткову механізацію – адже завантажує зерно окремий механізм, а вивантажує інший.
І тут є певні проблеми – завантажувальної техніки поки немає в наявності у сільгосптоваровиробників, хоча її виготовляють як українські, так і закордонні виробники. Але строки виготовлення таких механізмів – 1,5-2 місяці. З орендою також все доволі складно – я не знаю, чи має хтось такий технічний парк, щоб займатися цим системно. Тому, скоріш за все, обладнання передаватимуть в оренду в масштабах району – так би мовити, від сусіда до сусіда.
Варто пам’ятати, що строки зберігання у рукавах обмежені – зерно може знаходитися там до 7 місяців максимум. А бажаний період зберігання – 3-5 місяців. Не дивно, що при першій можливості позбавляються власне зерна, що закладено в рукави, адже воно має більше технологічних ризиків. Так, в них немає можливості рухати, вентилювати, освіжати зерно. Можна тільки контролювати зернову масу шляхом відбору проб, роблячи в деяких містах щупом отвори. Й якщо на момент закладення ви не досягли належного рівня вологості й сорності зерна, його якість буде під загрозою. Хоча є певний позитив – при зберіганні у рукавах швидкість ураження зерна сповільнюється. Адже у герметичному мішку мікроорганізми пожирають кисень й таким чином отримаємо автоматичну самоконсервацію зернової маси.
Також варто згадати, що рукав – задоволення не з дешевих. Щоб досягти його окупності, потрібно протримати зерно не менше 3-х місяців. Витрати на зберігання в рукавах становлять 5-6 доларів на тонну зерна. До них додаємо видатки на спеціальну техніку для завантаження й вивантаження зерна, трактори, які потрібно заправити соляркою й трудовитрати персоналу при розвантаженні. І все це при мінімальній швидкості роботи: стандартний 180-тонний полімерний рукав завантажується впродовж 3-4 годин, хоча елеватор може приймати 300-500 тонн за годину.
На тлі ажіотажного попиту рукава в Україні сьогодні купити складно. На продукцію українського виробництва стоїть величезна черга замовників, а ось закордонні аналоги можна придбати – питання тільки у ціні. За останньою інформацією, ціни на рукави підвищилися на 30-40% у порівнянні з довоєнним періодом й чекати на них доведеться близько трьох тижнів. Якщо ж ви захочете пришвидшити постачання, ціна на рукави може злетіти й на 70%.
В умовах блокування українських морпортів та ворожих обстрілів по стаціонарних елеваторах й зерноскладах зберігання в рукавах та мобільних зерносховищах здається єдиною альтернативою. Хоча варто зазначити, що довоєнні обсяги одночасного зберігання зерна на рівні 55 млн тонн не враховують безпосередньо склади товаровиробників. Не виключаю, що таких фермерських зберігальних потужностей близько 30-35 млн тонн.
Зазвичай сільгосптоваровиробники навесні на складах дотримують соняшник, кукурудзу та пшеницю. Наразі вони продають невеликі партії, щоб компенсувати свою операційну діяльність. Адже ціна пшениці чи кукурудзи у 2-2,5 тис. грн навіть нижче собівартості.
Тому не виключено, що близько 10-15 млн тонн зерна фермери в свої склади ще закладуть, у тому числі після переоблаштування старих корівників та інших наявних приміщень.
Якщо в аграрія є вибір, ремонтувати корівники й склади й закладати в них зерно або ж надати перевагу зберіганню в рукавах, перший варіант є більш доцільним. В склади фермер вкладе не більше грошей, аніж в рукави. Але вони слугуватимуть йому не один рік.