Метаболізм у птиці швидкий, а її активність доволі висока, тому важливо забезпечити її якісною питною водою у необхідній кількості. Недарма одним із найважливіших показників контролю росту і здоров’я стада є добовий показник споживання води на фермі. Як тільки цей показник зменшується, треба якнайшвидше виявити й усунути причину.
Найбільш частою причиною зменшення споживання води птицею є порушення фізіологічних процесів життєдіяльності її організму, спровоковане виникненням того чи іншого захворювання. Це часта, проте не єдина причина зменшення споживання води птицею.
ТЕХНІЧНІ ПРИЧИНИ ЗМЕНШЕННЯ СПОЖИВАННЯ ВОДИ
Кожна бройлерна ферма розрахована на вирощування певної кількості птиці на м., для якої прораховують лінії напування і відповідну кількість ніпельних напувалок. У процесі зростання бройлера висоту напувалок постійно корегують залежно від росту птиці. Таке регулювання необхідне для полегшення процесу пиття, щоб птиця витягувала шию і дзьобом діставала до напувалки.
Утім, у процесі виробництва, на жаль, є ситуації, які не завжди контролюються, а саме: проточність води та її тиск у системі.
Чому ці чинники важливо враховувати:
1. Якщо 20 тис. бройлерів у перший день вип’ють близько 360 л води, на кінець першого тижня трохи більше ніж 1000 л води, то ця ж кількість птиці до 45-го дня питиме 6 т води в день.
2. Птиця не споживає воду однаково впродовж доби. Споживання води досягає піку двічі протягом 24-годинного циклу — спочатку одразу після того, як птиця прокидається, а потім знову перед вимкненням світла.
Тому якість системи напування треба ретельно контролювати і вчасно перевіряти її щодо проточності та наявності хорошого тиску води для забезпечення птиці достатньою кількістю води, а краще із запасом.
ТЕМПЕРАТУРА ВОДИ
Температура води також впливає на її споживання. Найкраще птиця п’є прохолодну воду, а коли температура води наближається до температури тіла птиці, то її споживання падає.
Звичайно, температура води залежатиме від того, де в системі постачання вона знаходиться. На початку труби вода буде холоднішою, а в кінці теплішою. Різниця показника температури на початку і в кінці лінії водопостачання залежатиме від швидкості протікання води по лініях.
Пізніше у виробничому циклі легше зберігати воду прохолодною, оскільки споживання підтримує швидкість потоку через систему. Сорокаденне поголів’я бройлерів може споживати 6 тис. літрів на добу в приміщенні з температурою 19 °C і високою швидкістю потоку води. Те саме стадо в добовому віці буде споживати всього 300–400 л щодня за температури 33 °C. На цьому етапі важливо відкривати випускні крани (хоча б раз на день) і зливати воду доти, доки вона не охолоне.
МІКРОЕЛЕМЕНТИ У ВОДІ
Природна вода містить багато мікроелементів, і здебільшого в цьому немає жодних проблем для птиці. Якщо ж, наприклад, уміст заліза, марганцю, нітратів, нітритів, хлоридів чи сульфатів у воді перевищує допустиму норму, то це вплине на смакові властивості води і в результаті призведе до зменшення її споживання. Інколи підвищений вміст одного з мікроелементів може спричиняти дисбаланс травної системи птиці або стати причиною мальабсорбції того чи іншого нутрієнта. Це призводить до погіршення продуктивності птиці й до того, що деякі господарства недоотримують прирости птиці впродовж тривалого часу, не уявляючи, що причиною цього може бути питна вода.
Треба хоча б два рази на рік досліджувати воду на якісний та кількісний склад мікроелементів у лабораторії. А за потреби слід встановити відповідну систему фільтрації питної води.
МІКРООРГАНІЗМИ У ВОДІ
У воді можуть розвиватися всі види мікроорганізмів: бактерії, віруси, гриби та дріжджі. Як правило, для контролю якості води перевіряють наявність саме бактерій, оскільки їх відносно легко вирощувати в лабораторних умовах. Саме бактерії можуть служити індикаторами наявності інших мікроорганізмів.
Такі види бактерій, як E. coli або Pseudomonas, можуть спричиняти захворювання птиці безпосередньо, інші ж види бактерій матимуть непрямий вплив на здоров’я птиці. Якщо, наприклад, умовно патогенні бактерії наявні у воді у великій кількості, то вони можуть спричиняти реакцію з боку імунної системи й сповільняти ріст птиці. У такому разі енергія птиці буде направлена на боротьбу з інфекційною проблемою, а не на приріст тварини. Великі популяції бактерій також можуть провокувати виникнення дисбалансу кишкової мікрофлори, що призводитиме до ентериту, поганого перетворення їжі та, як наслідок, необхідності застосування антимікробної терапії.
Визначення бактеріального забруднення води можна проводити в лабораторіях, а також безпосередньо на фермі за допомогою різних приладів (HTP-метрів).
Для запобігання бактеріального забруднення слід регулярно проводити санацію системи напування, особливо після першого тижня життя бройлера, коли проточність води в системі мала, а температура в приміщенні висока, що створює ідеальні умови для розвитку патогенних бактерій у лініях водопостачання і, як наслідок, нашарування біоплівки.
БІОПЛІВКА
Біоплівка ініціюється підкласом мікроорганізмів, які прилипають до пластикових поверхонь всередині трубопроводів. У біоплівці після її утворення можуть розвиватися інші мікроорганізми — бактерії, дріжджі, гриби, цвіль і віруси.
Бактерії з біоплівки проходять три фази: колонізація, ріст і розповсюдження.
Спочатку, оскільки бактерії колонізуються в трубі, у воді може плавати відносно невелика їх кількість. Тому проба води в періоді фаз колонізації та росту може показувати низький рівень забруднення. Однак, як тільки починається фаза розповсюдження, у лініях з’являються трильйони бактерій.
Це означає, що профілактичне очищення і дезінфекція ліній водопостачання слід проводити регулярно. Крім цього, наявність біоплівки сприяє зменшенню просвіту ліній напування і безпосередньо ніпельних напувалок, що значно сповільнює проточність води і зменшує обсяг споживання її птицею.
Наше Птахівництво
