Для ефективної внутрішньолінійної селекції з м’ясними курми треба мати на батьківську лінію 60 селекційних гнізд, на материнську — 100.
ВІДТВОРЕННЯ ПОГОЛІВ’Я
Для оцінювання півнів-плідників за якістю нащадків та комплектування селекційної групи від кожної гніздової несучки відводять і садять на вирощування не менше 15 добових курчат, від гніздового півня — не менше 180 голів під час збирання інкубаційних яєць протягом 7–8 тижнів.
Відведення молодняку для селекційного стада здійснюють, як правило, від птиці 39-тижневого віку і старшої. Але з 39-го по 45-й тиждень життя серед дорослого поголів’я птиці, відібраного у селекційні гнізда, спостерігають значний відхід, що негативно впливає на оцінювання птиці та знижує генетичну різноманітність у лінії. Тому, якщо птиця рано заноситься, вік її попереднього оцінювання можна скоротити та оцінювати її за 30 тижнів життя. При цьому відтворення селекційного поголів’я можна проводити з 34–35-тижневого віку, що дає змогу одержувати на 5–12% більше курчат за однакової кількості одержаних партій. Це також пов’язано з більшою інтенсивністю яйцекладки у цьому віці, більшим виходом інкубаційних яєць та виводом курчат.
На початку племінного сезону всіх півнів із селекційних гнізд оцінюють за заплідненістю яєць, для чого проводять контрольні закладання не менше 40 яєць від гнізда.
БОНІТУВАННЯ ПТИЦІ
Перше оцінювання (бонітування) молодняку проводять у 5(6)-тижневому віці за індивідуальними показниками живої маси та обмускуленості грудей, екстер’єром, опереністю, міцністю ніг, показниками живої маси та м’ясних форм по сім’ї, сімейству, а також несучості й відтворних якостей матерів та по гнізду (оцінка батька).
Рівень відбору молодняку вихідних ліній м’ясних курей чотирилінійного кросу за першого бонітування представлено у таблиці 1.
Таблиця 1. Рівень відбору молодняку, %
Після першого бонітування разом із візуальним оцінюванням птиці за екстер’єром та обмускуленістю грудей проводять забій молодняку та анатомічний розтин для оцінювання виходу м’язів, їстівних частин, забійного виходу в нащадків окремих плідників, які мають кращу оцінку за живою масою.
Птиця, яка залишилася після відбору для селекційних цілей (як корніш, так і плімутрок) і має живу масу не нижче середніх значень по лінії та добру обмускуленість грудей, може бути використана у множнику (або у прабатьківському стаді).
Друге оцінювання (бонітування) проводять у віці 17 (18) тижнів. У цьому ж віці проводять попереднє комплектування селекційних гнізд відповідно до попереднього плану парування на основі фенотипової оцінки ознак молодої птиці з урахуванням показників батьків. При цьому відбирають 12–15% кращих курей та 1,5–3% півнів від посаджених на вирощування курчат для селекційного стада (гніздового і групового парування). У кожне селекційне гніздо розміщують одного півня і 12–15 курей. У пташнику з груповим утриманням розміщують напівсибсів курей, які відібрані у селекційні гнізда.
КОМПЛЕКТУВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНИХ ГНІЗД
У деяких випадках комплектують основні та додаткові гнізда. В основні гнізда відбирають птицю з найвищою живою масою в 5 (6) тижнів життя, у додаткові — з меншою. У лініях породи корніш із метою виявлення плідників, які передають високі показники живої маси нащадкам, проводять їхнє попереднє оцінювання до відтворення селекційного стада. Для цього за досягнення птицею 80%-го рівня яйцекладки (вік 28–29 тижнів) закладають на інкубацію не менше 40 яєць від гнізда. Одержаних нащадків вирощують до 5-тижневого віку та оцінюють за живою масою. Після такого оцінювання гірших плідників з основних гнізд бракують та замінюють кращими з додаткових гнізд.
Під час остаточного комплектування (у віці 34 тижні) в основні селекційні гнізда (у разі значного бракування курей за результатами оцінювання за 30–34 тижні життя) додають курей із додаткових гнізд та з пташника з груповим утриманням (сестер чи напівсестер). У цей період в одному гнізді залишають 11–13 курей. У разі бракування півнів в основних гніздах за показниками заплідненості яєць (а за необхідності й живої маси нащадків) їх заміняють плідниками з додаткових гнізд.
Для об’єктивного оцінювання півнів за якістю нащадків у селекційне гніздо відбирають однорідне поголів’я курей за живою масою та з урахуванням коефіцієнта варіабельності за живою масою тієї партії молодняку, з якої вибрана особина, і загалом по сім’ї. Для збереження генофонду ліній під час відтворення селекційного стада використовують півнів з якомога більшої кількості сімейств.
За відбору курей у гнізда з високими показниками основних ознак рівень додаткових ознак повинен бути не нижче середнього по лінії.
Гнізда комплектують молодками з 3–4 сімей, від кращих плідників використовують не більше трьох синів. У відселекціонованих лініях інбридинг не застосовують. У кожній конкретній лінії відсоток відбору встановлюють залежно від мети селекції на певному етапі роботи та ступеня відселекціонованості кожної ознаки в лінії.
Орієнтовний ступінь відбору курей у гнізда у різні вікові періоди представлено у таблиці 2.
Таблиця 2. Ступінь відбору курей у гнізда, %
Комплектування стада-множника здійснюють двічі на рік для рівномірного виробництва племінної продукції і комплектування прабатьківських стад у декілька турів. Відтворення стада-множника здійснюють від птиці селекційного стада до та після відтворення селекційної групи. Крім того, кращих курей із селекційних гнізд і групового парування відбирають в окремий пташник, де проводять їхнє примусове линяння. Після відновлення яйцекладки цих курей використовують для відтворення множника вихідних ліній та прабатьківських форм під час парування їх з молодими півнями.
У період відтворення селекційного стада проводять індивідуальний вивід молодняку, під час відтворення множника і прабатьківського стада — груповий. Селекцію на поєднуваність у племінному заводі проводять у разі зниження показників продуктивності птиці батьківських форм і фінального гібрида.
У кожному турі комплектування селекційного стада, крім селекційних гнізд, комплектують один пташник лінійною птицею для групового утримання. Від цієї групи відводять молодняк одночасно з молодняком від гніздового поголів’я. З цього молодняку відбирають до 10% особин для використання у гніздовій селекції, проводячи жорсткий відбір за основними для кожної лінії ознаками. Це сприяє підвищенню генетичної різноманітності у лінії і появі цінних генотипів внаслідок можливої рекомбінації генів.
Усіх курей і півнів, яких відібрано у селекційні гнізда відповідно до попереднього плану парування, кільцюють ножними кільцями. Для індивідуального обліку несучості використовують контрольні гнізда («пастки»).
Збирання яєць на інкубацію для відтворення кожної партії селекційного стада проводять протягом 7 днів. Усього закладають 6–7 партій.
Наше Птахівництво
