Агромаркет

На яких засадах слід будувати бізнес з ісламськими країнами

Орієнтація на Схід

Орієнтація на Схід

На яких засадах слід будувати бізнес з ісламськими країнами  

Про перспективи ведення бізнесу з країнами ЄС на разі не говорить і не пише тільки ледачий. Утім, торгувати можна не лише з європейськими сусідами. Так, з точки зору логістики наземного транспорту та схожих культурних традицій їх можна вважати порівняно «легкими» партнерами, однак перспективи співпраці з країнами Близького Сходу можуть бути навіть надійнішими та вигіднішими. Пригадую, як у 2009 році в медіа з’явилось багато публікацій щодо можливої ролі арабських хедж-фондів у подоланні фінансової кризи та очікувань щодо масового притоку арабських грошей у Європу й США. Притік, звичайно, відбувся, однак не в тих масштабах, що пророкували аналітики. У чому ж секрет налагодження співпраці з країнами арабського світу? Навряд чи на це питання можна відповісти коротко. Втім, якщо маєте амбіції заявити про свою продукцію в арабському світі, у вас буде стимул чекати мою наступну статтю. 

Чому важливо бути обізнаним з основами ісламу 

Вивчаючи особливості релігій різних народів, я давно дійшла висновку, що іслам — це єдина релігія, яка не обмежується лише відправленням релігійних обрядів. Норми ісламу набули рис правового характеру і тому регулюють все повсякденне життя громадян. Ключова особливість ісламу — надання переваги моральним та етичним цінностям у порівнянні з матеріальними благами. 

Ступінь впливу релігійних догматів відрізняється в різних частинах мусульманського світу. У тих країнах, які зазнали різних форм європейського впливу, де вагому роль відіграють інші релігії, вплив ісламських догматів є слабшим, порівняно з країнами Аравійського півострова. У країнах Аравійського півострова збереглися консервативні режими з домінуванням норм шаріату. 

Як норми шаріату впливають на організацію бізнесу 

Організація і ведення бізнесу базуються на етичних принципах, які менше орієнтуються на дохідність і величину ризику, а більше на репутацію і моральний вигляд компаній та моральні якості їхнього менеджменту. Моральний вигляд компанії помилково звужують до обмеження видів діяльності, не заборонених шаріатом. Проте це поняття є набагато ширшим і охоплює характер продукції, що випускається (послуг, що надаються), місця діяльності фірми, ступеня екологічності виробництва, характеру менеджменту, реклами та інвестиційної політики. Наприклад, неприпустимими є інвестиції у цінні папери компаній, які випускають алкогольну і тютюнову продукцію, або продукти харчування, які не відповідають вимогам Halal Food. 

Принципи, які треба знати 

Принципи ведення бізнесу побудовані на дотриманні двох правил: неприпустимості заборонених дій та досягненні богоугодної поведінки шляхом вчинення дозволених та бажаних дій. Такі принципи визначає Коран. Мова про справедливість, дотримання закону, ведення благодійної діяльності, милосердя та етика у поведінці як менеджменту, так і працівників. Важливий акцент: справедливість — це не якесь абстрактне й суб’єктивне поняття, а передусім виконання всіх обіцянок (зокрема, усних!) та умов договору, це сумлінна робота і відповідна оплата праці, чесність і компетентність, перевірка комерційної інформації на правдивість і достовірність. Я не буду тут наводити жодного прикладу з українського бізнесу, адже кожен прекрасно знає, якою мірою і де саме порушуються етичні норми. 

В ісламських принципах ведення бізнесу немає місця обману. Так, сура «Аль-Мутаффіфін», аяти 1-3 наголошує: «Горе тим, хто обважує, які хочуть отримати сповна, коли люди відмірюють їм, а коли самі міряють або зважують для інших, то завдають їм шкоди». Цей аят закликає виконувати всі матеріальні та інші зобов’язання перед людьми. Виконувати їх людина повинна так само сумлінно, як вона бере від інших те, що належить їй. Це також стосується контрактів і договорів, оскільки, за традицією, кожна зі сторін, коли виникає суперечка, відстоює своє майно на підставі контракту. Тому кожен зобов’язаний роз’яснювати своєму партнерові ті з його прав, які йому залишаються незрозумілими, і дбати про дотримання його прав також, як він дбає про дотримання своїх власних. 

Тонка межа між обманом і невизначеністю 

Напевне, кожен читач хоча б раз у житті купував товар чи послугу із «сюрпризом». Тобто нібито все було нормально під час укладання угоди, однак за кілька днів виявлялось, що не все так просто. Пам’ятаєте свої емоції у той момент? Особисто я відчувала себе ошуканою, хоча мені просто не всю інформацію надали про товар, який я купувала. Ніби-то й не було обману, проте неприємний осад лишився. 

Так от, одним із ключових принципів ведення бізнесу з ісламськими партнерами є недопущення гарара, що у перекладі означає невизначеність, двозначність, неясність, використання інформаційних асиметрій, хитрощів, приховування, прикрашання або обману щодо предмета договору, його ціни та ключових умов на користь сильнішої сторони договору. Рівність договірних відносин тут є ключовим фактором успіху. Наприклад, я продаю авто і знаю всі його дефекти. Інша сторона не знає про них. Якщо я продам авто, не поінформувавши покупця про вади, прикрасивши наявні його якості, то ця угода з боку ісламського права вважається нікчемною. Покупець, виявивши ці вади (якщо вони не були відомі йому до моменту покупки), має право повернути мені автомобіль і зажадати свої гроші назад. У рамках світського права такий продаж може бути абсолютно легітимним, але в рамках ісламського права він неприйнятний. 

Особливості ісламського фінансування 

Важливо розуміти, що ісламська економіка це не релігійна сфера діяльності, це просто лише інша економічна система, орієнтована як на мусульман, так і на представників інших релігійних поглядів. Дотримуючись положень шаріату, ісламська економіка ставить на чільне місце принципи справедливості і рівноправності і не приймає незаконного збагачення будь-якої зі сторін. Саме на цих принципах будується й ісламська фінансова система. 

Відмінності ісламської фінансової системи від звичної нам простіше пояснити на прикладі. Метою сучасної фінансової системи є максимізація прибутку власників грошових коштів у максимально короткі терміни за будь-яку ціну. Для досягнення цього результату сторони застосовують будь-які не заборонені законом хитрощі, будь-які маніпуляції свідомістю споживача, будь-які методи експлуатації, включно з фінансовою. Тому ми говоримо про сьогоднішню фінансову систему як про «морально нейтральну», оскільки морально-етичні принципи до уваги не беруться. 

Глобальна фінансова криза 2008 року яскраво показала морально-етичну суть сучасної системи. Навіть неблагонадійні позичальники отримували кредити. Ці кредити сек’юритизувалися як безпечні, потім страхувалися і продавалися, створюючи нові і нові гроші. Якщо ми подивимося на всі кризи в історичній ретроспективі, то побачимо, що практично всі вони були породжені жадібністю та безпрецедентними боргами, які не були підкріплені реальними активами. 

Метою ж ісламської фінансової моделі є створення реального економічного блага, коли кожна грошова одиниця робить свій внесок у створення доданої вартості. Це означає, що створення грошей в ісламській фінансовій моделі можливе лише у тандемі зі створенням халяльних активів, товарів, послуг чи нематеріальних цінностей. Таким чином, створення та мультиплікація грошей, не підкріплених реальними економічними благами, у рамках цієї моделі просто неможливі. Тому ісламський банк виступає не у ролі кредитора грошей, а у ролі фінансиста покупок активів чи послуг, лізингодавця, проєктного фінансиста, інвестора, у проєктах, які обов’язково залучають реальні корисні активи. 

Чому заборонені деривативи 

В ісламських фінансах забороняється легка нажива, тобто отримання грошей в результаті випадку, удачі або шансу. В ісламі багатство може бути тільки результатом корисної праці або результатом прийняття частини бізнес-ризиків. Тому ігри з «нульовою сумою», коли дохід отримує одна сторона за рахунок збитків іншої сторони, в ісламі заборонені. Лотереї та азартні ігри суворо заборонені принципами шаріату, оскільки виграш однієї людини є результатом програшу сотні тисяч, а то й мільйонів людей. Азартні ігри не створюють економічних благ, збагачення не є результатом інтелектуальної чи іншої праці. З цієї ж причини заборонені спекуляції та використання деривативів. Ісламський банкінг забороняє спрямовувати гроші на будь-що, крім реальних продуктів. Заборонено операції з ф’ючерсами, свопами та іншими видами продукції, яка не є матеріальною. 

Чому існує заборона на нарахування відсотків 

В ісламі право отримання прибутку завжди пов’язане з несенням бізнес-ризиків. Якщо взяти будь-який продукт ісламських фінансів, він завжди буде тісно пов’язаний із ризиками. Наприклад, ісламський банк з моменту купівлі і до продажу активу на виплат покупцю несе всі ризики, пов’язані з таким активом. Після продажу такі ризики переходять на покупця тощо. Якщо банк стає партнером у реалізації проєкту, то він має право на отримання частини прибутку, а не на виплату відсотків. У традиційному банкінгу ми маємо абсолютно протилежну ситуацію. Наприклад, якщо придбаний за кредитні кошти товар не був поставлений покупцеві (або роботи не були виконані), він все одно має сплатити відсотки і суму боргу. Тобто кредиторам гарантовані доходи у будь-якій ситуації. Фактично ісламський банк ближчий до проєктного інвестування з рівним розподілом ризиків. 

Про благодійність по-ісламськи 

Такий правовий підхід в ісламі називається зекет (закят). Підприємець має віддавати 2,5% від свого чистого доходу малозабезпеченим. Мінімальний поріг прибутку, з якого потрібно виплачувати зекет, становить еквівалент вартості 85 грам золота. Однак у цьому питанні є певні нюанси — комусь слід робити відрахування від вартості урожаю, комусь — від вартості худоби тощо. Ісламські принципи передбачають, що багаті люди самі повинні ділитися з бідними. Вважається, що коли багата людина робить пожертвування, то так вона захищає своє майно. 

Повертаючись до питання функціонування банківської системи, бізнес неможливо вести без міжнародних переказів, однак мусульмани не можуть користуватися відсотками та іншими бонусами (пені, штрафи тощо), які нараховуються за те, що кошти зберігаються на рахунку або за те, що здійснюються певні операції (кешбек), оскільки жодна із сторін не може отримати більше за суму, яка була погоджена в договорі. Теоретично всі «відсотки-бонуси» треба повернути банку, однак коли з технічних причин повернення неможливе, такі кошти можна пожертвувати третій стороні, яка опинилася у скрутному становищі. Наприклад, Центральний банк Малайзії не відмовлявся від штрафних санкцій і накопичував їх 10 років. На накопичені кошти було побудовано великий університет. Так само вчинив один із банків Саудівської Аравії, який завдяки штрафам пожертвував в економіку країни понад 1 млрд доларів. 

*** 

Теоретично, більшість норм шаріату можна порушити, спираючись на норми світського права. Проте, якщо ви порушили ці принципи один раз, вам назавжди буде закрита дорога до співпраці з ісламськими партнерами.  

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ