Цього року чимало українських аграріїв планують зберігати соняшник усю зиму. Цінові стрибки минулого сезону дають надію, що ціна повернеться до рівня 25 тис. гривень за тонну, а може, й перевищить рекорд. Хоча може статись, що і впаде, але ймовірність такого розвитку подій незначна. У таких умовах важливо зберегти якісні показники насіння соняшнику, щоб на піку цін можна було продати його без втрат.
Щоб зерно соняшнику зберігалося довго і не втрачало якості, слід дотримуватись кількох важливих умов: вологість не має перевищувати 6–8, температура повинна бути якомога нижчою. Також важливо, щоб смітна домішка в зерні була мінімальною, а саме зерно не мало пошкоджень. Якщо не дотримуватись усіх цих вимог, може статися самозігрівання зерна, з’явитися пліснява і зіпсуються ядра. Особливо уважно треба стежити за насінням із високим умістом жиру. Розглянемо кожен пункт детальніше.
Доводимо до базових параметрів
На більшості територій України соняшник збирають із базовим умістом вологи, а на Півдні часто доводиться додатково зволожувати зерно, щоб не втратити грошей. На сьогодні кожен зайвий відсоток вологості на тисячі тонн — це 190 тис. гривень. Однак цього року багато агропідприємств центральної, західної і північної України не встигли зібрати культуру до настання дощового періоду, і довелося соняшник сушити. Хто знімав тільки кілька відсотків, а комусь довелось і всі 5–8% видаляти. Пізня весна змістила строки сівби, і весь сезон посунувся у часі. Проте осінь настала вчасно і принесла не зовсім бажані дощі. Це зайвий урок для тих, хто нехтує десикацією соняшнику.
Зберігати соняшник із високим умістом вологи можна, але недовго. Вже за кілька годин у масиві зерна може розпочатися самозігрівання, а за добу процес набере такої сили, що призведе до початку псування зерна. Цьому сприяє сама структура насіння соняшнику, а також значна засміченість пилоподібними рослинними рештками та дрібним насінням бур’янів. Тому активний процес дихання спричиняє швидке підвищення температури, що, своєю чергою, запускає процеси розмноження цвілі й інших біологічних структур. Подальше збільшення температури призводить до початку псування жирових структур, і якщо вчасно не втрутитись, усе насіння зіпсується.
Щоб утримати рівень якості зерна на початковому рівні, потрібно перед сушінням добре очистити його від домішок. Передусім це покращить умови сушіння й знизить небезпеку виникнення пожежі. Соняшник на насіння сушать за температури теплоносія 50–55 °С для зерна з вологістю нижчою за 14%, 46–50 °С — для зерна вологістю 14–20% і не вищою як 43–45 °С — для зерна вологістю понад 20%. Таке сушіння є оптимальним для збереження всіх властивостей насіння й утворення сприятливих для тривалого зберігання умов. Для сушіння товарного зерна застосовують теплоносій із температурою 140–180 °С, і за один цикл знімають не більше як 10% вологи.
Якщо зерно не потребує сушіння, а вміст сміття незначний, від очищення відмовляються, щоб не втрачати вагу. У цьому разі існує ризик, що домішки сприятимуть процесам самозігрівання й вимагатимуть додаткової уваги й витрат під час зберігання. Наприклад, пилова домішка зазвичай утворює на поверхні зернового масиву тонку плівку, що добре утримує тепло й заважає природній вентиляції. Нормативи дозволяють закладати на зберігання соняшник з умістом сміття не більше як 2%. Однак практики радять чистити насіння краще й лишати сміттєву домішку на рівні не більшому за 1–1,5%.
Умови зберігання
Насіння соняшнику надійно зберігається тільки за вологості меншої від 7% і температури не вищої за 10 °С. За вологості 8% і температури 20 °С максимальна тривалість зберігання становить 1,5 міс., 10 °С — 4,5 міс., за 1 °С — понад 6 місяців.
Зберігання в підлогових сховищах, де зазвичай не застосовують системи аерації, слід виконувати з дотриманням кількох правил. Наприклад, висота зернового масиву не має перевищувати 3–3,5 м. Навіть якщо всі показники не перевищують базових параметрів, насіння соняшнику внаслідок активного дихання виділяє достатньо тепла, щоб швидко розігрітись. Шар дрібних решток на поверхні зернового масиву слід періодично руйнувати притоптуванням або іншими засобами. Також потрібно постійно контролювати температуру й вологість всередині насипу. Навіть якщо зерно закладали з базовими параметрами, соняшник дуже швидко може «натягнути» вологу з повітря. Це особливо часто відбувається під час зберігання в незакритих приміщеннях або під навісами. У холодну пору року вуличне повітря має високу відносну вологість, і насіння соняшнику активно абсорбує цю вологу.
Якщо соняшник зберігають великими масивами в силосах, треба заповнювати не весь силос і зоставляти кілька метрів висоти. Силоси обов’язково повинні оснащуватись аераційними вентиляторами достатньої потужності, щоб забезпечувати охолодження й вентиляцію зерна в разі потреби. Контроль температури також має здійснюватися частіше, ніж для інших видів зерна.
Особливу увагу слід приділяти пошкодженням насіння соняшнику. Через високий уміст жирів ця культура вкрай погано зберігається в пошкодженому вигляді. Процеси окислення повільно відбуваються навіть у цілих зернах, а пошкоджені псуються в рази швидше. Тому дуже важливо забезпечити цілісність зерен ще на етапі збирання, а потім намагатися мінімально травмувати насіння під час очищення, сушіння й транспортування.
Як самозігрівається соняшник
Коли маса насіння з нерівномірним умістом вологи надходить із поля, унаслідок інтенсивного дихання вона швидко зігрівається. Існують чотири стадії самозігрівання соняшнику;
1. Температура підвищується до 25 °С — колір, запах і сипкість насіння не змінюються.
2. Насіння активно дихає, мікрофлора інтенсивно розвивається, температура підвищується до 40 °С. Насіння пошкоджується й вкривається пліснявою, втрачає блиск, набуває неприємного запаху і гіркого смаку. Також збільшується кислотність, погіршується схожість, а також ущільнюється насип.
3. Коли температура підвищується до 55 °С, посилюються гіркий смак і затхлий запах насіння, оболонки темніють, ядро стає жовтим, майже повністю втрачається схожість, кислотність суттєво зростає.
4. Подальше підвищення температури через діяльність термофільних бактерій, кислотність збільшується вдвічі від попередньої стадії, пошкоджується все насіння без винятку.
На що слід звернути увагу
• Контролюйте температуру та рівень вологості.
• Застосовуйте вентилятори для аерації, щоб підтримувати насіння у належному стані.
• Видаліть пошкоджене зерно — воно зазвичай вологіше за решту насіння й швидко псується. Крім того, пошкоджене зерно обмежує потік повітря й заважає охолодженню у центрі насипу.
• Стежте за рівнем вологості. Високоолеїновий соняшник не слід взимку зберігати за вологості вищої як 10% і влітку — 8%. Звичайний соняшник не слід взимку зберігати за вологості вищої як 11% і влітку — 10%. Стійкість високоолеїнового соняшнику до грибних інфекцій під час зберігання за вологості 10% дорівнює стійкості зберігання пшениці за вологості 15%.
• У північних регіонах охолоджуйте соняшник для зберігання взимку до –4 °С і до +4 °С — на Півдні. Умикайте вентилятори, коли температура зовнішнього повітря на 15–20 градусів нижча від температури насіння. Якщо температура насіння нижча від цільової температури зберігання під час збирання врожаю, вентилятори аерації повинні працювати протягом 24–48 год, щоб вирівняти температуру й вологу всередині хопера.
• Вирівняйте конуси в силосах. Волога й тепло нагромаджуються в конусах через міграцію вологи. Це може спричинити утворення кірки й псування, а також зараження комахами.
• Спочатку кожних два тижні перевіряйте силоси на наявність конденсату вологи на даху, утворення кірки та зміни температури. Будь-яка з цих ознак може свідчити про наявність цвілі або комах. Якщо насіння соняшнику починає нагріватися, одразу вмикайте аераційні вентилятори. Після охолодження насіння до заданої температури перевіряйте силоси щомісяця.
The Ukrainian Farmer
