Масштабована картопля в «Контінентал Фармерз Груп»

Масштабована картопля

«Контінентал Фармерз Груп» — одне з найбільших в Україні господарств, яке займається картоплярством. Культуру вирощують на площі 1,9 тис. гектарів.

Про те, як у компанії влаштовано виробництво та зберігання картоплі трьох видів — чипсової, продовольчої та насіннєвої, — читайте в нашому інтерв’ю з керівником із розвитку картопляного напряму «Контінентал Фармерз Груп» Віллемом Намменсма.  

— Віллеме, ваша компанія багато років є прикладом того, що картопляна справа для великих господарств — не виняток, а норма. У чому переваги й недоліки вирощування на великих площах? 

— Великі господарства до вирощування підходять професійно й фундаментально, вкладають чималі інвестиції в обладнання і сховища. До того ж використання великих обсягів на великих площах є економічно вигіднішим. Переробні підприємства теж охочіше співпрацюють з холдингами. Хоча це зовсім не означає, що менші господарства не можуть бути конкурентоспроможними. 

— На яких принципах у компанії ґрунтується політика картопляного напряму? 

— Площа під картоплю, яку вирощує «Контінентал Фармерз Груп», формується з урахуванням сівозміни, доступності сховищ, а також ситуації на ринку. Останніми роками площа збільшилася завдяки підвищеному попиту, а також наявності договорів із фіксованими ціною та обсягом продукції. 

Ринок продовольчої картоплі є доволі стабільним і потребує більше інвестицій у додану вартість, ніж у додаткові обсяги виробництва продукції. Картоплесховища набувають дедалі більшого значення через попит на продукцію впродовж майже всього року. Будівлі минулих часів не відповідають потребам такого довгострокового зберігання. Ось чому наразі ми будуємо у с. Чуква Львівської області сучасне сховище з вентиляцією, охолодженням, зволоженням і потужнос тями для мийки. Це дасть змогу зберігати картоплю після збирання протягом 10 місяців. 

— Західний регіон вважають найпридатнішим для вирощування цієї культури, та все одно, мабуть, стоїть питання як вибору сортів, так і їхнього оновлення. Чи є улюблені сорти, які ви вирощуєте роками, чи весь час випробовуєте різні? 

— Наш вибір залежить від призначення. Для переробки, приміром, він обмежений. Якщо переробний завод не додав певний сорт до переліку тих, із якими він працює, то й нам вирощувати його немає сенсу. Окрім цього, у нас є графік постачання. Щомісяця ми маємо забезпечувати заводи певним обсягом тієї продукції, на яку від нас чекають. Не використовуємо також сорти, не додані до офіційного переліку сортів в Україні. 

Для чипсової картоплі ключовим чинником є стабільність рівня цукру. Наприклад, Арсенал від «Агріко» є високоврожайним сортом чипсової групи, але він під час тривалого зберігання, на жаль, змінює рівень цукру. Ось чому ми вирощуємо Арсенал лише в обсязі, який можемо реалізувати до кінця грудня. Леді Клер від «Маєр», навпаки, має стабільний рівень цукру та зберігається до кінця червня. Але це дуже делікатний сорт, який передусім потребує зволоження під час вирощування. Оскільки ми в цьому покладаємося на природу, то обмежуємо кількість Леді Клер обсягом продажу, який заплановано на травень — червень. 

Дещо інші чинники є визначальними для продовольчої картоплі. Тут ми маємо поширені ранні та дуже ранні сорти, такі як Колумбія (HZPC) і Рів’єра («Агріко»). Вони подобаються клієнтам, але є неідеальними для довготривалого зберігання. Відповідає цій вимозі сорт Мелодія. Його ми переважно й вирощуємо. 

Насіннєва картопля безпосередньо пов’язана з продовольчою картоплею та картоплею для переробки, а також із компаніями, з якими укладені договори на постачання насіння відповідно до однорічного або дворічного графіка насіннєвого розмноження. Ці компанії постачають нам певний сорт, і ми проводимо для них насіннєве розмноження. 

Разом з тим ми тестуємо нові сорти й визначаємо, чи підходять вони для наших умов. Якщо так, то вносимо їх до графіка розмноження. 

— Як відбувається сівозміна? Які культури найбажаніші для цього? 

— Ідеальним попередником є озима пшениця, оскільки вона забезпечує хорошу структуру ґрунту, а також дає час, щоб підготувати поле до зими. Ячмінь рекомендований меншою мірою, бо ймовірні проблеми з ризоктонією. Ярі культури, такі як соя, також є хорошим варіантом, але для них потрібна довша й сухіша осінь. А от кукурудза та соняшник не рекомендуються через пізній час їх збирання. 

— Яку технологію використовуєте під час посадки? 

— Ми вирощуємо картоплю в трьох різних локаціях. Усі вони мають різні типи ґрунту, різне планування полів і різні погодні умови. У Львівській області ми садимо картоплю за системою «все в одному». Завдяки їй за один прохід можна обробити ґрунт, посадити картоплю та сформувати гребені. 

Ґрунти в Тернопільській області більш важкі, в’язкі, їх складно обробляти. Ми нарізаємо гребені до початку зими. Взимку під впливом низьких температур у ґрунті формується система капілярів, і його структура покращується. Це дає можливість зберегти вологу. Навесні ми саджаємо насіння в ці гребені без будь-якої іншої підготовки ґрунту. Через три тижні після садіння нарощуємо їх, щоб мати достатній обсяг землі і запобігти позеленінню картоплі. 

У третій локації, що в районі блоку «Чуква» (Львівська область), ми тільки-но шукаємо найефективнішу систему. Навесні цього року ми провели все окремо: підготовку ґрунту,__ садіння та підгортання. Результати хороші, але для цієї системи нам знадобилося більше кваліфікованого персоналу й обладнання. 

— Як відбувалася цьогорічна посівна? Які погодні особливості на неї вплинули? 

— Була дуже хороша зима, багато снігу, що позитивно вплинуло на вміст вологи в ґрунті, але водночас відтермінувало початок польових робіт. Ми стартували з посадкою на початку квітня, коли були хороші, теплі дні. Однак потім почалися дощі, через що ми були змушені продовжувати посадку картоплі у проміжках між опадами. Зрештою нам вдалося завершити роботи в заплановані терміни. Найоптимальніший період садіння триває приблизно 14 днів. Пізнє садіння може спричинити значне зниження врожайності. 

— Чи спостерігаєте зміни клімату у вашому регіоні? 

— Не можна стверджувати, що ні. Екстремальні умови виникають частіше. Ми спостерігаємо вищу температуру влітку та більшу кількість дощів за коротші проміжки часу. 

— Картоплю вирощуєте без поливу чи є ділянки із його застосуванням? 

— Як правило, ми не проводимо поливів. Для насіннєвої та продовольчої картоплі це не проблема. Хіба що чипсові сорти чутливі до посухи. Саме кількість опадів вплинула на вибір регіону, де ми вирощуємо картоплю: порівняно з іншою територією України річний обсяг опадів тут більший. 

— Як розробляєте карту підживлення й захисту рослин? 

— Вона ґрунтується на методах передової практики та власному досвіді. Звичайно, дійти висновку на основі випробування протягом одного року важко, але в поєднанні з міжнародними рекомендаціями ми зазвичай знаходимо належне рішення. 

— Техніку яких марок ви застосовуєте в господарстві? 

— Для польових робіт і зберігання продукції використовуємо обладнання виробництва компанії Grimme. Вентиляційні агрегати нам постачають компанії Omninvent, Tolsma, Mooij і Agrovent, устаткування для пакування — Manter і Jasa. У компанії Verbruggen виготовлена машина, яку ми використовуємо для укладання продукції на піддони, для підготовки ґрунту в поле виходить техніка під марками Horsch, Lemken і Gregoire Besson та інших, а внесення добрив і обприскування відбувається переважно з використанням техніки Amazone. 

— Яка врожайність картоплі різних напрямів використання? Що на неї впливає найбільше? 

— Ми зараз говоримо про чисті обсяги на момент реалізації. Для продовольчої картоплі це 37–45 т/га, для чипсової — 30 т/га. Усе це без іригації. Щодо чинників, які впливають на врожайність, то це, звичайно, погода та якість насіннєвої картоплі. 

— Чи застосовуєте ви у керуванні процесом вирощування IT-новинки? 

— Ми застосовуємо таку систему керування полем, як Cropio. Вона допомагає збирати дані протягом сезону та використовує інформацію минулих років і культур, які вирощували на полях до того. Окрім цього, ми використовуємо власну ІТ-систему для збирання даних про польові роботи. На додаток, застосовуємо відстежування за допомогою GPS і відеонагляд на об’єктах-сховищах і на об’єктах із пакування. 

— Коли відбувається збирання врожаю? 

— На початку серпня ми починаємо викопувати продовольчу картоплю й ранню насіннєву. У другій половині серпня збираємо ранню чипсову. Із початку вересня до середини жовтня — максимально напружений період, бо за мірою достигання вибираємо всю картоплю. 

 Усю насіннєву та чипсову картоплю зберігаємо в наших сховищах. Приблизно 20% продовольчої картоплі продаємо у період збирання, а решту закладаємо в сховища для реалізації взимку. 

— Чи вважаєте картопляний напрям перспективним у масштабах країни? 

— Картопля є другим хлібом України. Однак ринки змінюються, й ми маємо до цього адаптуватися. За хороших обставин картопля має високу прибутковість і забезпечує постійний рух грошових коштів через скорочений графік доставки. Однак вона потребує і великих капіталовкладень через необхідність інвестувати в обладнання та сховища. Поряд з усіма фінансовими інвестиціями, найважливішим вкладенням є працівники. Щоб забезпечити якість картоплі, з їхнього боку потрібна пильна увага й професійність. 

— Хто ваші покупці? 

— Ми вирощуємо насіннєву картоплю для різних компаній, наприклад Agrico, HZPC, Norika, Solana, Europlant і Snack Production («Клуб Чіпсів»). Із більшістю з них ми маємо договори про реалізацію продукції. Чипсову картоплю продаємо двом компаніям — Snack Production («Клуб Чіпсів»/Chipster) і PepsiCo (Lays). Обидві розташовано в Україні. 

— Чи вирощуєте картоплю на експорт? 

— Щодо експорту існує певна невизначеність через фітосанітарні правила, а також політичні угоди й обмеження. Складність ситуації в тому, що Україна не може експортувати до ЄС, тоді як ЄС до України — може. Сподіваюся, що це зміниться у найближчі роки. 

Через COVID-19 у більшості європейських країн на ринку був надлишок картоплі, особливо картоплі фрі. Це призвело до падіння цін і, звичайно, вплинуло на ціну вітчизняної картоплі, особливо продовольчої. 

— Як ви ставитеся до державних програм підтримки розвитку картоплярства? 

— Програма підтримки — це завжди добре. Три–п’ятирічні програми підтримки за рахунок субсидій ЄС діяли в Польщі, Румунії, Чехії та інших країнах ЄС. Вони — швидкий спосіб розбудувати ринок, стабілізувати ціни. Проте жодна програма сама по собі не здатна вибудувати довгостроковий бізнес, бо в основі успішної справи, незалежно від її масштабу, лежать знання, наполегливість, партнерство і професійність.