Інтерв'ю

Про фінансування аграріїв та відкриття ринку землі

Володимир Онищук
керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ
Про фінансування аграріїв та відкриття ринку землі

Третина якісних кредитів в Україні припадає на агросектор. Кожен другий учасник державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» – аграрій. Разом із тим, чимало потенційних позичальників песимістично оцінює свої перспективи у звязку з відкриттям ринку землі. Про реалії і потенціал агрокредитування AgroTimes розпитав у керівника розвитку продажів агронапрямку ПУМБ Володимира ОНИЩУКА. І передусім ми поцікавилися, на які потреби здебільшого позичають сільгоспвиробники.

– Аграрії – клієнти ПУМБ є активними учасниками державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», – зауважує Володимир Онищук. – На серпень 2021 року позики малого бізнесу за програмою «5-7-9%» вже перевищили 6,5 млрд грн. У структурі портфеля банку обсяг антикризових кредитів на поповнення обігових коштів та інвестиційних позик переважає над обсягом рефінансованих і доводить попит сегменту на кредитний ресурс з метою подальшого розвитку бізнесу. Зазвичай аграрії звертаються за додатковим фінансуванням поточних операційних витрат: для купівлі добрив, насіння та ЗЗР, паливо-мастильних матеріалів, оплати зарплати чи оренди паїв. Попит же на доступні позики за галузями у банку виглядає досить рівномірним: кредитами у рівній мірі користуються представники аграрного, торгівельного та виробничого сегмента.

– Деякі позичальники з обережністю ставляться до рефінансування поточної заборгованості, оскільки побоюються проблем із кредитуванням у подальшому…

– Рефінансування не вважається реструктуризацією боргів. У рамках «5-7-9%» – це фактично допомога бізнесу щодо зменшення його фінансових витрат із обслуговування попередньої заборгованості у період еконономічної турбулентності. Державна програма, зокрема, допомогла  багатьом господарствам південних областей, які постраждали від погодних умов. Наші клієнти, до слова, неодноразово зізнавалися, що таких збитків вони зазнали вперше за кілька десятиліть. Тож така субсидія від держави стала для них справжнім спасінням, бо дозволила зменшити хоча б свої витрати на обслуговування кредитів.

А який він, ваш клієнт-аграрій? Можете скласти узагальнений портрет? 

– Цільовий портрет нашого агроклієнта, зокрема, в сегменті малого бізнесу, незмінний уже багато років: це господарства, які мають в обробітку 5-6 тис. га ріллі. Ми працюємо з агропідприємствами з досвідом роботи хоча б у два виробничих цикли. Майже кожен другий обробляє до 1 тис. гектарів. Позики таких клієнтів становлять до 22% нашого кредитного портфелю агросектору. Частка тих, що обробляють від 1 до 3 тис. га, становить понад половину (52%) кредитного портфелю, а тих, у кого від 3 до 5 тис гектарів, – 26%. 

На державному порталі для підприємців є перелік обмежень, через які потенційний позичальник не може скористатися держпрограмою «5-7-9%» (зокрема, ті, в кого негативна кредитна історія та прострочена заборгованість по кредитах, отримувачі держпідтримки). Який загалом відсоток відмов у ПУМБ?

– Відсоток відмов на рівні головного офісу, коли запит клієнта вже опрацьовано менеджерами в регіонах і підтверджено можливість подальшого розгляду кредитної заявки, доволі невеликий.

Банк може вкладати кошти лише у випадку гарантії їх повернення, тобто у разі безризикового кредитування клієнта. Тож для позитивного рішення важливим є рівень агротехнологій позичальника, зокрема, збалансована структура сівозміни, оптимальний рівень застосування добрив і засобів захисту рослин, високий рівень культури землеробства.

Відсутність негативної кредитної історії – теж важливий чинник. А негативним фактором може стати наявність судових спорів із банками, лізинговими компаніями чи навіть із постачальниками, котрі, як відомо, є вагомими учасниками товарного кредитування. Буває так, що з якихось причин аграрій восени не може розрахуватися за товарним кредитом і не домовився з дистриб’ютором про реструктуризацію заборгованості, тому такий спір переходить у судову площину. Відповідно, й банку доводиться аналізувати обставини справи.

Неабияке значення має і фінансовий стан позичальника. Якщо, згідно з фінансовими звітами за попередній рік-два, у виробника не вистачає продуктивності, щоб обслуговувати кредитний борг, скоріше за все, банк ухвалить негативне рішення. Якщо ж у попередні роки у підприємства все було добре, такому клієнту можуть піти на поступки, орієнтуючись на те, що у певний рік в нього був ситуативний негативний результат.

В асеналі ПУМБ є і партнерські програми для аграріїв на придбання техніки та насіння й ЗЗР?

– Так. Торік і нинішнього року вони перетинаються з програмою «5-7-9%». Вона стала потужним чинником, що вплинув на дію партнерських програм в агровиробництві. Наразі переважна кількість продажів здійснюється не у рамках партнерських програм, а в рамках програми «5-7-9%»– і це характерно для всіх фінустанов. Утім, це ринок. Нині за держпрограмою відсоткові ставки значно нижчі, та ще й немає обмежень у виборі постачальника. Тому клієнт охоче користується цією можливістю.

– Яке майно агровиробників (зокрема, малих) ПУМБ розглядає у якості застави, а яке ні?

– У нас є можливість оформлення до 5 млн гривень кредиту, не покритого заставою, але не більше кредитного навантаження на один гектар.

Якщо кредит перевищує цю суму, основою забезпечення зобов’язань по кредитах стають сільськогосподарська техніка та автотранспорт. Багато хто з фінансових установ обмежує вік техніки 10-ма роками, ми ж для себя вирішили, що навіть 20-річна техніка, особливо коли мова йде про відомі бренди, має свою ліквідність та вартість. Відповідно, це відображається в оціночній вартості, за якою ми приймаємо техніку в заставу.

Предметом застави може бути також і нерухомість. Але ми не дуже орієнтуємося на виробничу власність у сільській місцевості – склади, матеріально-технічну базу, токи тощо. Бо агровиробництво – це не тільки матеріально-технічна база, а й земельні відносини із пайовиками. У разі, якщо заставне майно доведеться реалізовувати, воно буде цікаве дуже обмеженому колу.

Яку обрав для себя стратегію ПУМБ у взаємодії з агросектором після відкриття ринку землі?

– Покупцем сільськогосподарських земель до 2024 року може бути лише фізична особа. Це дуже серйозне обмеження. Тим не менш, всі добре розуміють, що головними учасниками ринку все одно будуть юридичні особи, які десятиліттями обробляють земельні гектари. Якщо навіть ми не прокредитуємо клієнтів для цих фінансових операцій, то все одно вони купуватимуть земельні паї у пайовиків, відволікаючи кошти з бізнесу. Ці операції відбудуться так чи інакше, тому ми прийняли рішення підтримати наших клієнтів, забезпечуючи їх додатковими ресурсами для виробничої діяльності. Кредитування надаватиметься на купівлю товарно-матеріальних цінностей та під інші поточні потреби (у т.ч. на попередню оплату оренди паїв у своїх підконтрольних фізичних осіб). Банк працює за принципом встановлення генерального кредитного ліміту, максимально можливого грошового ліміту клієнту на всі типи кредитування, яким той зможе скористатися при необхідності без додаткового повторного аналізу бізнесу з боку банку. Завдяки такому підходу у аграріїв з’явиться можливість власні фінансові ресурси спрямувати на придбання землі, у межах, дозволених законом, як для фізичної особи.

Та, за нашими оцінками, лише 5-10% власників паїв готові відразу продавати свої ділянки. При цьому, при наявній пропозиції, майже всі наші поточні кредитні агроклієнти висловлюються, що будуть викуповувати свою орендну землю. Її оцінка в середньому 10-20% від поточного оброблюваного банку землі.

– Чи варто очікувати на подорожчання кредитів?

– Підняття облікової ставки НБУ з 6 до 8,5% дає підстави очікувати подорожчання вартості позикового капіталу для банків. Втім, на аграріїв це сильно не вплине. Здешевити позиковий капітал для галузі допоможе програма «5-7-9%», яку подовжено в цьому році і в якій закладено пільгові відсотки за різними напрямками. 

Крім того, певним запобіжником здорожчання є й постанова КМУ №300 про відшкодування часткової вартості кредитування, де чітко прописано, що агропідприємства мають право на часткову компенсацію облікової ставки. Тому, навіть за умов загального ринкового подорожчання вартості кредитування в аграріїв залишається можливість отримати фінансування під 5%.