На які чинники ціноутворення слід звернути увагу на початку зернового сезону

Стартуємо з головного

Найголовнішим питанням на старті кожного сезону є прогнози оцінок виробництва та їх зміни на локальному та світовому рівні. Наразі більшість експертів очікує рекордне виробництво зернових у світі, Причорномор’ї та Україні зокрема. Втім, досвід минулого року навчив нас зі скепсисом ставитися до таких оптимістичних прогнозів. Ціни поки що залишаються на доволі високому рівні, а початок збиральної кампанії затримався. До того ж відкритим лишається питання якості зерна, так само як об’єктивні причини такого істотного зростання цін у сезоні, що завершився, і збереження цього феномену в 2021/22 МР.  

Рекорди і ціни 

Вже можна констатувати, що мірою наближення старту сезону рекордні прогнози виробництва зерна в Україні ставали дедалі більш реальними. Як не парадоксально, але це не призвело до різкого падіння цін. Хіба що сектор ячменю, котрий доволі довгий час підтримували невеликі обсяги перехідних залишків, очікуване зниження виробництва в ЄС та китайський чинник за перші дні липня втратив у ціні 20–30 дол./т на експортному напрямі. Але це також було доволі неочікуваним, і лише деякою мірою пояснювалося фундаментальними чинниками (початком збиральної кампанії на півдні України, хорошим потенціалом виробництва, закриттям деякими трейдерами форвардних контрактів тощо). У секторі пшениці спостерігалося лише помірне зниження цін під тиском низької активності торгівлі зерном старого врожаю, високих перехідних залишків (зокрема, в Росії) та високого потенціалу її виробництва в ЄС та Причорномор’ї. 

Наразі вже зрозуміло, що Україна й надалі буде одним з основних гравців на світовому ринку зерна. З урахуванням того, що більшу частину валового збору зернових Україна відвантажує на зовнішні ринки, залежність ціноутворення від світової кон’юнктури стає дедалі більшою, що, зокрема, пояснює високу волатильність цін упродовж останнього сезону. Проте обсяги виробництва зерна в Україні не настільки великі, щоб чинити істотний тиск на світові котирування і переломити вплив фундаментальних та спекулятивних чинників більш вагомих країн-виробників та експортерів. 

Утім, вагому роль на глобальній арені відіграє Причорноморський регіон (з основними гравцями — Україною і Росією, які входять до десятки світових експортерів основних зернових культур). 

Експертні оцінки 

За відносно стабільних посівних площ валовий збір зернових культур в обох країнах залежить переважно від їх врожайності на тлі погодного чинника, котрий стає все більш відчутним та непередбачуваним. Зокрема, попри рекордні прогнози, через посуху в 2020 році в Україні спостерігалося зниження виробництва зерна щодо показників 2019 року, а в Росії — приріст. У 2021 році очікується діаметрально протилежна ситуація, а сумарний урожай зернових цих країн може досягти 200 млн тонн. Очікуване зниження виробництва зернових в Росії компенсується можливим його приростом в Україні. 

За прогнозами «АПК-Інформ», валовий збір зернових культур в Україні в 2021 році може становити 73,7 млн тонн, що на 13% перевищує показник 2020 року. Так, виробництво пшениці прогнозується на рівні 27,3 млн тонн (+10%), ячменю — 7,9 млн тонн (+3%) і кукурудзи — 36,2 млн тонн (+19%). 

Прогноз виробництва основних зернових культур у 2021 році

Урожай зернових в Росії в майбутньому сезоні оцінюється в 125,7 млн тонн, що на 6% поступається показнику 2020/21 МР. Зокрема, пшениці — 79,3 млн тонн (–8%), ячменю — 20 млн тонн (–5%) і кукурудзи — 13,86 млн тонн (–0,2%). 

Щоправда, є й більш оптимістичні оцінки. 

За прогнозом аналітиків Гідрометцентру, валовий збір усіх зернових та зернобобових культур в Україні в поточному році, очікується на рівні 75,8 млн тонн. Урожайність озимої пшениці в Україні цьогоріч може становити близько 4,2 т/га: від 3,1–3,2 т/га в Луганській і Запорізькій областях до 5,5 т/га в Хмельницькій і Черкаській. Як зазначила начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко, станом на 30 червня зерно озимих зернових культур на більшій частині площ країни досягло молочно-воскової стиглості, у південних областях — повної стиглості. Попри помірний температурний режим, дозрівання зернових у південному регіоні країни зафіксовано на тиждень-півтора раніше за середні терміни. «До 7–8 липня в Україні очікується помірно спекотна погода. Найвищі температури будуть у східних областях країни — до 30 °С, на решті території — 25–28 °С. Також можливі короткочасні, помірні опади по всій країні, що пов’язано з переміщення атмосферного фронту із заходу на схід», — підкреслила вона. 

Кукурудзяний чинник 

Найцікавішою є ситуація в секторі кукурудзи, що протягом кількох минулих сезонів є основною експортною культурою і вже котрий місяць поспіль торгується за вищими цінами, ніж на пшеницю 2-го класу. Через помірне здешевлення пшениці і очікуване збільшення частки фуражної пшениці у валовому зборі поточного року та початок її надходження на внутрішній ринок України, а також можливе переключення імпортерів до закупівель більш дешевого фуражу, ціни на кукурудзу також почали знижуватися. Проте за кілька днів напередодні й на старті 2021/22 зернового сезону ціни на українську кукурудзу відіграли це зниження. Підтримку їм надало різке зростання котирувань кукурудзи і сої на біржі СВОТ на тлі публікації експертами USDA оцінок посівних площ під цими культурами в США, які вкотре не збіглися з очікуваннями ринку і виявилися куди нижче попередніх оцінок. Цьому сприяли погіршення стану посівів кукурудзи в США, низькі темпи збору зернових у Бразилії та Аргентині, а також зниження поруч агентств оцінок виробництва південноамериканської кукурудзи (зокрема внаслідок заморозків на півдні Бразилії). 

Наразі завдяки збереженню відносно сприятливих агрокліматичних умов для вирощування кукурудзи в Україні оцінки її урожайності та, відповідно, її валового збору в Україні в 2021/22 МР доволі оптимістичні. Більш того, є підстави вважати, що фактичний експорт кукурудзи з України в новому сезоні може перевищити 30 млн тонн. 

Зокрема, фахівець із сільського господарства в USDA Денис Соболєв зазначив, що офіційна цифра експорту української зернової аналітиків USDA становить 30,5 млн тонн. «Але тут є нюанс: у 2020/21 МР використання кукурудзи на кормові потреби було нижчим, ніж очікували наші експерти. Навіть зараз ціна кукурудзи зберігається на рівні вище за вартість продовольчої пшениці», — підкреслив він. 

Тож така ситуація може привести до накопичення високих складських запасів кукурудзи за підсумками поточного МР, що в сукупності зі збільшеним валовим збором нового сезону спровокує зниження цін на зернову і, можливо, потягне за собою суміжні ринки. 

Політичні нюанси 

Ринок землі запрацював, утім, зняття мораторію на продаж землі поки що не вплинуло на статистику угод купівліпродажу. Ігри з ПДВ у Верховній Раді України також тривають. Наразі на всі ключові зернові та олійні культури залишено знижену ставку 14%, і відкритим залишається питання усунення розриву у кредитному полі переробних підприємств на тлі невідповідності ставки ПДВ під час закупівлі сировини та реалізації продукції, на яку діє ставка ПДВ 20%. 

Головним болем попередніх років було питання логістики загалом і залізничної зокрема (через дефіцит вагонів-зерновозів). Завдяки допуску приватного парку в Україні сформовано профіцит вагонів, однак залишаються проблемні питання щодо нестачі тягачів і необхідності ремонту колій… Але це вже зовсім інша історія. Поліпшення є, і його неможливо не визнати. Втім, щоб не було занадто солодко, керівництво «Укрзалізниці» істотно підвищило ставки за використання власних вагонів для перевезення зерна та продуктів переробки. Так, з початку нового сезону ставка для вагонів-зерновозів зросла зі 111 до 270 грн/добу, а з третьої декади липня підвищиться ще на 270 грн — до 540 грн/добу, що неодмінно позначиться на цінах у зерновому секторі. 

Серед ключових стрес-чинників попереднього сезону слід виокремити дефолти за форвардними контрактами. Попри можливі ризики, під врожай-2021 форварди укладали ще активніше, ніж дотепер. Схоже, досвід виходу з можливої кризи напрацьовано і життя «після дефолтів» буває навіть дуже насичене (особливо з урахуванням чинників світової кон’юнктури). 

Погода — головний чинник впливу на ціни і причина цінових спекуляцій у світі. В Україні через потужні й тривалі опади та прохолодну, як для червня, погоду постало питання якісних характеристик зерна (зокрема, його ураження грибними захворюваннями, вимивання клейковини з пшениці та інше). Сильні зливи та вітер призвели до локального вилягання різної інтенсивності посівів пшениці озимої, ячменю озимого й ярого та гороху. Проте підвищення температур повітря в третій декаді місяця прискорили вегетацію пізніх культур. За даними Гідрометцентру, станом на 25 червня рослини перебували у фазовому розвитку, близькому до середніх багаторічних значень. 

*** 

Наразі думки експертів доволі оптимістичні, й на це об’єктивні причини. Адже погодні умови цьогоріч, можливо, і не найсприятливіші, проте справді ліпші за минулорічні. Зважаючи на збільшення посівних площ під основними зерновими культурами, це дає підстави очікувати, як мінімум, кращий врожай, ніж у 2020-му. А з урахуванням цінової кон’юнктури — аграрії мають шанс отримати більші прибутки. Втім, фото з груп у соцмережах свідчать про доволі велику кількість проблем у полях через сильні зливи з градом. Хоч вони і локальні, й будуть дещо невільовані в масштабах усієї країни, проте декому із сільгоспвиробників доведеться несолодко… Тож пильно слідкуймо за ходом польових робіт. 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ