СТОВ «Хорост-Плюс» — підприємство, утворене на базі колишньої птахофабрики, що нині займається виробництвом курячих харчових яєць. Птахофабрику розташовано в селищі Кадиївка Ярмолинецького району Хмельницької області. Сьогодні в господарстві утримують близько 250 тис. голів курей-несучок кросів Ломан браун, Ломан сінди, Декалб. Продукцію птахофабрики продають під торговельною маркою «Хорост-Плюс», яка добре відома на споживчих ринках та в магазинах не тільки міста Хмельницький, а й по всій Україні. Про вибір кросу птиці, особливості вирощування та її утримання журналу «Наше птахівництво» розповів головний лікар ветеринарної медицини «Хорост-Плюс» Олег Гевал.
— Олеже Євгеновичу, розкажіть, де ви комплектуєте стада і за якими критеріями обираєте постачальника добового молодняку.
— Добовий молодняк ми завозимо в основному з Польщі. Вже не перший рік працюємо з цим постачальником кросу і дуже задоволені такою співпрацею. Компанія-постачальник добового молодняку надає нам повний технічний супровід протягом усього циклу вирощування. Ми завжди впевнені в якості курчат, які ми отримуємо, знаємо, що поголів’я вільне від таких інфекційних хвороб, як Salmonella, Mycoplasma, хвороби Ньюкасла, Марека тощо.
Перед тим, як почати співпрацювати з польським племптахорепродуктором, звичайно, ми зібрали відгуки колег, поспілкувалися зі спеціалістами підприємства, подивилися, як вони утримують та годують батьківські стада птиці, проаналізувати продуктивні показники їх кросів, звертали увагу навіть на те, як поводить себе птиця у стресових ситуаціях тощо.
— Який з тих кросів птиці, що ви утримуєте, є найпродуктивнішим?
— На підставі власних спостережень можу сказати, що кроси птиці Ломан сінді та Декалб відрізняються від Ломан браун високими показниками яйценосності (більше ніж 97%), також мають більші розмір та вагу яєць (60–65 г). Крім цього, таку птицю можна утримувати паралельно з іншими кросами, бо вона не схильна до агресивної поведінки, не влаштовує бійок та сварок, не вибаглива у годівлі та стійка до несприятливих чинників.
— Як готуєте пташники до посадки птиці?
— Перед посадкою курчат відбувається механічне очищення пташників та обладнання від різних видів забруднень, які могли залишитися після попередньої партії. Потім за потреби проводимо ремонт обладнання та його дезінфекцію, а також дезінфекцію систем роздавання корму, водопостачання, годівниць. Перед кожним пташником установлюємо спеціальні піддони з чистим свіжим дезінфекційним розчином, який регулярно оновлюємо.
Миємо приміщення, проводимо вологу та аерозольну дезінфекції, завдяки якій дезінфекційний розчин потрапляє у малодоступні місця, що неможливо за вологої дезінфекції. Далі закриваємо пташник на три доби, після чого приміщення провітрюємо протягом кількох днів. Період простою приміщень між партіями становить 21 добу і більше. Санацію приміщень здійснюємо після кожного виробничого циклу.
Перед посадкою курчат контролюємо, чи підтримується в ньому рівномірна та відповідна температура повітря. Також перевіряємо налаштування світлового режиму, реостати для регулювання інтенсивності ламп. Не менш важливим є контроль справності й злагодженості роботи автоматичних систем годівлі й напування. Перевіряємо справність ніпелів та напувалок, регулюємо їх висоту для забезпечення безперебійної роботи та доступності для курчат. Чистота повітря досягається за допомогою доброї вентиляції, оптимальної вологості та інших параметрів мікроклімату.
Господарство працює в закритому режимі, територія огороджена, доступ стороннього транспорту обмежений. В’їзди та виїзди обладнано ямами з дезінфекційним розчином. Персонал фабрики перед початком роботи та після неї приймає душ і переодягається у спецодяг. Переміщення працівників з одного пташника до іншого заборонено.
— Від яких інфекційних захворювань проводите вакцинопрофілактику птиці?
— У господарстві профілактуємо захворювання птиці сучасними вакцинами компаній «Хіпра», «Нобіліс», MSD проти таких інфекцій, як хвороба Марека (в інкубаторі), Ньюкасла (п’ять разів за три місяці), Гамборо (24–31 доба), інфекційний бронхіт (чотири штами), енцефаломієліт (60–70 діб), інфекційний ларинготрахеїт (56 діб), а остання вакцинація — в 90 діб — інактивованою комбінованою чотиривалентною емульсвакциною проти синдрому зниження несучості, хвороби Ньюкасла, інфекційного бронхіту та віспи.
Раніше графік вакцинації був розрахований на меншу кількість вакцин, але епізоотична ситуація в Україні погіршується, тому вирішили робити більший спектр захисту, щоб бути впевненими в захисті від вірусних хвороб.
Перед вакцинацією обов’язково проводимо дослідження сироваток крові на наявність материнського імунітету, і за його зниження в цей період вакцинуємо, щоб уникнути інтерференції. Якщо не проводити лабораторних досліджень, а вакцинувати птицю за графіком, можна припуститися купи помилок. Відбір крові відбувається через 21 день після кожної вакцинації, таким чином ми можемо контролювати наростання імунітету.
Якщо вакцинопрофілактику проведено правильно, жодних несподіванок до кінця вирощування не виникає.
— Чи проводите ви дезінфекцію пташників у присутності птиці, щоб зменшити інфекційне навантаження на стадо?
— У зимовий період проводимо один раз на тиждень аерозольну дезінфекцію приміщення парами однохлористого йоду з алюмінієвою стружкою постійно для профілактики бактеріальних захворювань. Вентиляцію вимикаємо, йде газація, та після 20–40 хв вмикаємо вентиляцію.
Влітку таку процедуру не робимо, тому що вентиляцію вимкнути неможливо. Час від часу використовуємо Екоцид С, Віркон С або інші дезінфекційні засоби, які дозволені в присутності птиці. Періодично міняємо засоби, щоб не було звикання, інакше втрачається їх ефективність.
— Як ставитеся до використання пре- та пробіотичних препаратів як альтернативи антибіотикам?
— Антибактеріальні засоби використовуємо тільки під час посадки курчат для профілактики бактеріальних захворювань. Потім протягом усього циклу вирощування курейнесучок використовуємо тільки пробіотики та бутирати. Останні являють собою солі масляної кислоти, зокрема бутират натрію і кальцію, що позитивно впливають на популяцію бактерій травного каналу та стимулюють неспецифічну резистентність птиці.
Наприклад, під час ферментативних реакцій сама кислота та її солі формують кисле середовище, в якому розвиваються корисні бактерії та не приживаються патогенні — кишкової палички, сальмонели. Також масляна кислота ефективно регулює водно-електролітний баланс кишківника, відновлює моторику. Власними спостереженнями доведено, що конверсія корму за її використання ефективніша, отримана продукція безпечна та корисна.
— Сьогодні суттєво зросла вартість комбікормів, чи корегуєте сьогодні раціони у бік їх здешевлення? І загалом, як намагаєтеся зменшувати собівартість виробництва курячого яйця?
— Питання збалансованої годівлі завжди є актуальним, особливо сьогодні. Дефіцит того чи іншого компонента в комбікормі може призвести до значних економічних втрат внаслідок погіршення імунного статусу, обміну речовин тощо, що, своєю чергою, призводить до виникнення вірусних, а надалі й бактеріальних хвороб птиці.
Оскільки ми виготовляємо комбікорм на власних потужностях із вирощуванням зернової групи на площах господарства з додаванням преміксів або блендів, то домішувати консерванти для збільшення строку зберігання немає потреби. Відповідно, ніколи не вводимо до складу комбікорму адсорбенти мікотоксинів, бо впевнені в якості сировини, з якої робимо комбікорм.
Ще одним із способів здешевлення раціону курейнесучок є заміна сої на корми тваринного походження (м’ясо-кісткове борошно), попередньо зробивши аналіз на бактеріальне забруднення, кислотно-перекисне число тощо.
До питання зниження собівартості виробництва птахівничої продукції протягом циклу вирощування треба підходити дуже грамотно, ретельно обмірковуючи кожен крок, бо одна помилка може коштувати втрати продуктивних показників та економічних прибутків.
Наше господарство з 2014 року перейшло повністю на світлодіодні лампи освітлення. Також старе обладнання для утримання курей-несучок на 1–3 ярусах було повністю замінено на сучасне 4–5-ярусне з автоматичним контролем зоотехнічних показників пташника. Відповідно, замість 30 тис. птиці ми утримуємо 70 тис. голів птиці. Оператори, звичайно, слідкують, щоб не було ніяких збоїв у системі. Автоматизація процесу має великі переваги та мінімізує людський чинник.
— Незабаром прийде літо, відповідно, може виникнути проблема теплового стресу у птиці, як будете її вирішувати?
— Звичайно, тепловий стрес зумовлює негативні зміни у процесах обміну речовин, внаслідок чого обмінна енергія використовується переважно на подолання стресу, а не на продуктивні функції організму птиці. Протягом вже багатьох років цю проблему в господарстві ми вирішуємо такими засобами: введення в систему випоювання підкислювачів на основі органічних кислот, тому що птиця споживає приблизно вдвічі більше води, ніж корму, особливо у спекотний період, відповідно, збільшуючи небезпеку теплового стресу. Також випоюємо кроворозріджувальні препарати, наприклад ацетилсаліцилову кислоту за дві години до настання спеки.
Раніше використовували бетаїн, який діє як осмопротектор, сприяючи підвищенню стресостійкість птиці, зменшенню споживання води, покращенню конверсії корму, але з економічної точки зору це виходить дорого.
— Розкажіть про плани на майбутнє, як підприємство розвиватиметься найближчим часом?
— Зараз будуємо на підприємстві новий яйцесклад із системами сортування та маркування. Також триває реконструкція двох пташників. Закуповуємо нове сучасне обладнання для збільшення поголів’я і, відповідно, отримання харчового яйця. Після чого в планах впровадити систему сертифікації та стандартизації НАССР, яка передбачає аналіз ризиків, небезпечних чинників і критичних точок контролю.
Наше Птахівництво
