Які ознаки вісцерального сечокислого діатезу в птиці

Вісцеральний сечокислий діатез трапляється у птиці будь-якого віку, пише журнал «Наше птахівництво».

Хвороба супроводжується відкладанням сечової кислоти та її солей на серозних покровах грудної та черевної порожнин, повітроносних мішках, на серці, печінці, нирках, селезінці, на стінках кишківника, легенях та інших органах у вигляді крейдоподібних, білих відкладань, що легко знімаються/видаляються.

За інтенсивного прояву вісцерального сечокислого діатезу відкладання стають гіпсоподібними, серозні оболонки злипаються (серцева оболонка з міокардом) або зрощуються (петлі кишківника, грудний м’яз зі шкірою, яка її вкриває).

Нирки мають чіткі контури, мозаїчні внаслідок переповнення уратами канальців та сечоводів. Останні можуть сягати у діаметрі до 0,5 см і більше (у дорослої птиці) та бути повністю закупореними білою щільною масою.

За незначного прояву патології серозні покрови наче припорошені білуватим, дрібнокристалічним порошком.

У гусей та індиків за вісцерального сечокислого діатезу нирки залучаються у патологічний процес дещо рідше. Крім того, у гусей хвороба супроводжується геморагічним запаленням тонкого та товстого відділів кишківника.

Як повідомлялося, гострий кокцидіоз може спричинити загибель до 100% молодняку птиці.