Як грамотно провести зимово-весняні роботи в персиковому саду
Влада над гілкою
Як грамотно провести зимово-весняні роботи в персиковому саду, щоб уникнути наслідків природних катаклізмів
Персик і нектарин я вирощую 37 років. За цей час випробував понад 500 різних сортів як вітчизняної, так і закордонної селекції. Зважаючи на досвід, набутий за ці роки, відповім на найчастіші запитання про те, які роботи слід виконувати під кінець зими — на початку весни. Тут важливо не припускатися помилок і нераціональних дій.
НАВКОЛО СТОВБУРА
У лютому, в період відлиг (так звані лютневі вікна), білять сад. Побілка затримає вегетацію дерев, а заодно і раннє цвітіння. Це дуже важливо в період поворотних весняних заморозків.
Для побілки беремо 2 кг гашеного вапна і 200 г мідного купоросу з розрахунку на 10 л теплої води. Мідний купорос розчиняємо в 2 л гарячої води, а вапно в окремому посуді заливаємо 8 л теплої води. Після розчинення мідного купоросу і вапна у воді змішуємо обидва розчини, вливаючи розчин мідного купоросу тонкою цівкою у вапняне молоко. Все добре перемішуємо дерев’яною або пластиковою тростиною.
Після цього додаємо прилипач і обробляємо дерева щіткою зверху до низу. Як прилипач можна використовувати казеїновий клей, клей ПВА або розчин господарського мила, для чого його потрібно подрібнити й розчинити в гарячій воді. Таким чином оброблені побілкою стовбури і скелетні гілки дерев будуть захищені від морозобоїн і сонячних опіків, від яких вони потерпають у зимово-весняний період, а точніше, в лютому й березні.
У лютому за наявності снігу закидайте пристовбурні кола дерев на висоту штамба, тобто до початку росту скелетних гілок. Скелетні гілки закидати снігом небажано, бо ближче до кінця зими сніг ущільнюється і гілки можуть ламатися під його вагою. Цей спосіб дасть можливість зберегти вологу біля дерев під час весняних суховіїв.
З початком весни в теплі й безвітряні дні за середньостійкої температури +5 °С здійснюємо перше оброблення дерев «по голому дереву» проти зимуючих стадій шкідників і хвороб. Для свого саду я практикую оброблення двома препаратами: бордоською рідиною (далі — БР) і фунгіцидом контактної дії Косайд. В один рік перше оброблення дерев по голому дереву я роблю 3%-ю БР, а потім, на початку розпускання листових бруньок, по рожевому бутону в квітні обробляю Косайдом. На наступний рік обробляю вже у зворотному порядку: спершу по голому дереву Косайдом, а після набухання бруньок — 1%-ю БР. Це забезпечує захисний профілактичний ефект, впливаючи на збудників грибних хвороб, а також діючи проти бактеріальних плямистостей.
ПРИНЦИП ДОВГОВІЧНОСТІ
Часто садівники поспішають почати обрізувати сади в перші сонячні дні, й це відбувається практично наосліп: візуально загиблу за зиму бруньку не відрізнити від живої. У цьому разі врожай влітку може бути незначним. Щоб такого не сталося, раджу садівникам не поспішати брати в руки різальні інструменти. Зачекайте до повного пробудження і появи рожевого бутона, а можливо, і цвітіння. У цей час буде добре видно, які частини дерева підмерзли, а які залишилися живі. Загиблі видаляємо, а живі частини дерева обрізаємо по рожевому бутону або за кольором.
З усіх плодових, які підлягають обрізуванню, персик є основною культурою, яка без цієї операції практично не росте або не дуже довговічна. Дерева завантажують себе великою кількістю дрібних плодів і наростальною деревиною. Як наслідок, уражуються грибною хворобою, вірусами, погано переносять зимові морози, на стовбурах і скелетних гілках виділяють камедь і завчасно гинуть.
Тому садівники, які не обрізують персикові дерева або роблять це недосконало, вважають, що культура недовговічна. Просто треба своєчасно здійснювати грамотну агротехніку. У моєму персиковому саду ростуть кілька дерев першого закладання, яким по 37 років. Вони добре почуваються й плодоносять.
ГРА В ДОВГУ
Є багато методів обрізування персикових дерев, за допомогою яких формується крона дерева. Розглянемо ті, які я вважаю найефективнішими.
Коротке обрізування із пагоном заміщення. Воно подібне до обрізування виноградного куща. Молодий, добре розвинений пагін вкорочують на 8–10 груп, або бруньок, який залишають на плодоношення. А інший пагін, який розташований нижче плодоносної ланки, укорочуємо на дві бруньки, і він служить пагоном заміщення для плодоношення в наступному році. У такий спосіб регулюємо потрібну висоту самого дерева, а також регулюємо його навантаження урожаєм. У перший рік садіння саджанця персика виділяємо 3–4 скелетні гілки, що відходять від стовбура не під гострим кутом, а також формуємо відстань між ними.
Довге обрізування. З цим способом обрізування наших садівників ознайомив американський фахівець із садівництва доктор Роберт Білдінг, викладач Університету штату Нью-Джерсі. Кілька господарств Одеської області впровадили його у своїх садах. Я також застосовую. Цей метод обходиться без обрізування плодоносних бруньок, але вимагає обов’язкового ручного проріджування плодів. Операцію потрібно починати завчасно — під час цвітіння персикових дерев, обриваючи вручну зайві квітки. Таким чином ми зменшуємо навантаження плодами як на плодоносний пагін або ланку, так і на дерево загалом. Проріджування треба робити в перші 4 тижні після початку цвітіння дерева, тобто до закінчення фази поділу фруктової клітини, з тим, щоб максимізувати розмір плоду.
Якщо не зробити нормування плодами, то дерева перевантажуються урожаєм, слабшають, а плоди стають дрібними й втрачають свої смакові й товарні якості. За такого способу обрізування пагін заміщення не потрібен. Гілка, на якій рівномірно розташовані плоди, під їх вагою рівномірно нахиляється, а на місці вигину проростає пагін, який на наступний рік залишиться на плодоношення.
За такого обрізування слід закладати сад, збільшуючи відстань між деревами. Під вагою плодів гілки дерев нахиляються в різні боки, займаючи більше вільної площі, при цьому змикаються гілки як у ряду, так і в міжряддях з гілками сусідніх дерев. Як наслідок, персикові плоди під навантаженням не обламують плодоносні гілки й ланки, бо вони розташовані на потрібній відстані, 15– 20 см один від одного. А значить, навантаження плодами на плодоносну гілку або пагін розміщено рівномірно по всій довжині й немає загущення плодів в одному місці. Гілки під вагою плодів згинаються на кшталт плакучої верби. На дереві не буде дрібних і недорозвинених плодів, вони матимуть гарний колір і зовнішній вигляд, високу якість, швидше дозріватимуть.
ПРОЙДЕМОСЯ ПО ЕТАПАХ
Попереднє або санітарне. Таке обрізування можна робити на початку весни, бажано за плюсової температури. Видаляємо всохлі, уражені механічно, підмерзлі, а також уражені хворобами й шкідниками пагони. Вирізаємо непотрібні пагони, а також двійники й жировики.
Формування та коригування. Регулюємо й утримуємо тип крони, а також силу росту дерева для забезпечення відмінного освітлення крони загалом.
Обрізування на плоди. Полягає в укороченні однорічних плодових пагонів. Залежно від сили росту дерева, сорту й цвітіння пагони вкорочують на потрібну довжину.
Обрізування на заміщення. Обрізуванням укорочуємо однорічні слабкі пагони на дві бруньки. З цих бруньок виростають два пагони. Верхній залишаємо на плодоношення, вкоротивши його на 8–10 бруньок, а нижній укорочуємо на дві бруньки. На наступний рік пагін, який відплодоносив, видаляємо, а два, які лишилися, обрізаємо, як попереднього року, тобто верхній для плодоношення, а нижній на дві бруньки буде пагоном заміщення.
Остаточне обрізування. Таке обрізування я застосовую за кольором. Адже тоді дуже добре видно, що обрізати, а що залишати на дереві. Непотрібні гілки й жирові пагони, що ростуть всередину крони, зрізуємо на кільце, якщо ці операції не виконали влітку під час зеленого обрізування або ранньою весною під час попереднього обрізування. Жирові пагони, спрямовані на зовнішню крону, можна не видаляти, а тільки вкоротити для завантаження їх плодами. Вони можуть послужити для заміщення окремої плодової ланки або скелетних гілок. Під час укорочення сповільнюється зростання пагонів і відбувається закладання квіткових бруньок на передчасних пагонах.
Зрізи на дереві закладають садовою замазкою, садовим варом або олійною фарбою. Утім, оскільки нині олійних фарб практично нема, раджу замазувати зрізи й рани на деревах водоемульсійною фарбою або ж нігролом, додавши каніфоль, віск або парафін для еластичності.
Олександр Дядюра, персиковод (Кривий Ріг)
журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».