Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Зимові роботи в саду

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Зимові роботи в саду
Студенти Херсонського ДАЕУ освоюють техніку обрізування яблуні сорту Голден делішес у зимовому саду ФГ «Агрофірма радгосп „Білозерський”», Херсонська область

Зима — пора, коли агроном за допомогою технологічних заходів може впливати на формування майбутнього врожаю

Відсутність ознак життя в зимового саду зовсім не означає, що воно припинилося — дерева просто навчилися переносити зиму з морозами, впадаючи у стан спокою. З 365 днів року такий стан триває 190–195 днів, решта часу — період вегетації. Глибокий спокій, який залежить тільки від внутрішнього ритму рослин, у дерев наступає пізньої осені й не припинятиметься навіть якщо настануть добрі умови для вегетації. Натомість стан вимушеного спокою настає, коли у рослин відбуваються певні біохімічні й морфологічні зміни в точках росту, починаючи з днів зимового сонцестояння. Як потеплішає, рослина прокидається.

Зимова пора для господарств, які вирощують плодово-ягідну продукцію, — це основна пора, коли агроном за допомогою технологічних заходів може впливати на формування майбутнього врожаю. На прикладі молодого інтенсивного яблуневого саду на карликовій підщепі М9 розглянемо основні види робіт, які, на нашу думку, слід провести з кінця січня — в лютому-березні.

Насамперед слід оглянути пошкодження надземної частини плодового дерева, а саме штамбів і скелетних гілок морозобоїнами та сонячними опіками. Після візуального огляду взимку те ж саме треба зробити й весною, щоб розуміти, як зимуватиме наш сад. Південь України — це ризикований регіон для вирощування зерняткових порід дерев, тому всі основні закладення інтенсивних садів в регіоні тільки на зрошенні. Ревізію поливної системи ми також проводимо взимку.

ОБРІЗУЄМО ДЕРЕВА ПРАВИЛЬНО

Одним із найважливіших заходів у зимовому саду є обрізування дерев, здійснюючи який, створюємо передумови розвитку дерева на наступний сезон. Основні принципи обрізування дерев базуються на формуванні трьох зон крони, побудованих на прямому скелеті:

1. Стрункий провідник (лідер), або зона слабких плодоносних гілок;

2. Вільний проміжок, або продуктивна частина;

3. Перший ярус, або зона напівскелетних гілок.

Зимове обрізування має свої особливості. Укорочуючи центральний провідник, слід враховувати, що рекомендована висота дерева залежить від ширини міжряддя. Наприклад, схема садіння: 4 × 0,5 м, висота дерева: 4/2 + 1 м. Отже, висота нашої яблуні: 4/2 = 2 + 1 = 3 м, що є оптимальною для нашого саду. Встановлена висота дасть змогу всім ярусам плодового дерева бути освітленими. Якщо сонце не потраплятиме на нижній ярус, можна вносити корективи.

Крону слід формувати так, щоб освітлення було рівномірним. Зрізаємо гілки, які відплодоносили, тобто старші за 3–4 років для продуктивної частини і 5–6 років для першого ярусу, та пошкоджені, залишивши пеньки до 10 см. Це дасть змогу зробити заміщення, а також зменшити вірогідність пошкодження морозом штамбу, провідника (лідера). Підіймаємо за допомогою обрізування гілки, які заважатимуть під час унесення гербіцидів. Обрізуючи продуктивну частину, пам’ятаємо про весняні заморозки, які вносять свої корективи, тож залишаємо деревину, що обростає, взимку максимально. Після цвітіння навесні, коли загроза підмерзання мине, можемо зробити дообрізування. Взимку також видаляємо вертикальні та пошкоджені гілки.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДЖИВЛЕННЯ САДУ

Підживлення саду — сезонний комплекс заходів, який дає змогу яблуні в зимовий період посилити морозостійкість, зимостійкість, адже перезимівля саду залежить не тільки від садивного матеріалу та догляду, а й від способів, строків та норм живлення.

З початком плодоношення збільшується винос елементів живлення з ґрунту саду. Якщо в перші роки після садіння саджанців у живленні всіх плодових культур переважає азот, то пізніше яблуня виносить більше калію, тому норми калійних добрив під зерняткові поступово збільшують.

Удобрення плодових дерев під час плодоношення залежить від багатьох чинників, основними з яких є: величина очікуваного врожаю, ґрунтово-кліматичні умови вирощування, вік плодових дерев, зрошення, система утримання міжрядь, сорти, щільність насадження. Система утримання ґрунту в міжряддях плодового саду може бути паровою, паро-сидеральною або дерново-перегнійною (газонною), а в пристовбурних смугах — паровою.

Середні норми добрив для плодоносних садів за парової системи удобрення ґрунту становлять: для зерняткових культур — гній 10 т/га + N80–100P60–90K90–120. Органічні добрива вносять нормою 30–40 т/га один раз на три роки. Як доповнення до органічних добрив доцільно використовувати в міжряддях (у проміжні роки) сидерати, особливо за достатнього забезпечення ґрунту вологою та в умовах зрошення. На ґрунтах із невеликим умістом фосфору й калію поправковий коефіцієнт для середньої норми добрив становить 1,30, із підвищеним умістом — 0,75, з високим — 0,50. Фосфорні й калійні добрива високоефективні за внесення в період спокою (з осені до початку вегетації). Якщо це не вдалося зробити восени, їх потрібно внести навесні в пристовбурні кола завглибшки 10–15 см або в міжряддя — до 20 см. Особливо обережно слід обробляти ґрунт під насадженнями на слаборослих підщепах, коренева система яких розміщена під землею.

Норми азотних добрив під зерняткові культури коригують з урахуванням погодних умов: у холодний і вологий рік їх збільшують на 20–30%, у сухий і теплий — вдвічі зменшують. Надлишок азоту в другій половині вегетації може гальмувати достигання плодів, знижувати морозостійкість дерев. Найліпші результати дає роздрібне внесення азоту: 40% норми навесні, 30 — після цвітіння і 30% восени. Дуже важливо створити оптимальне живлення для плодових дерев під час другого етапу активного росту коренів (кінець вересня — початок жовтня), коли накопичуються резервні поживні речовини, від чого залежать морозостійкість, ріст і врожайність рослин у наступному році. Добрива, внесені восени, дерева використовують до настання зими. Тому доцільно вносити до 30% азотних добрив восени після збирання врожаю.

Норми азотних, фосфорних і калійних добрив коригують із використанням ґрунтової і листкової діагностик. За доброго стану дерев (великі зелені листки, оптимальний приріст однорічних пагонів тощо) агрохімічне обстеження ґрунту проводять на 4–5-й рік, за незадовільного стану — через 2 роки.

Позакореневі підживлення плодових культур поєднують з обробленням пестицидами проти шкідників і хвороб. За поєднаного застосовування кількох мікроелементів норму кожного зменшують удвічі. Внесення мікродобрив у ґрунт менш ефективне, ніж позакореневе підживлення.

Отже, основні роботи зимового саду — це передусім ефективні агротехнічні роботи впродовж всього року росту й плодоношення інтенсивного саду. Звичайно, елементи технології різняться у господарствах, залежно від плодових культур, їхнього виду, сорту, підщепи тощо. Однак алгоритм залишається той самий.

Ольга Козлова, канд. с.-г. наук Херсонський державний аграрно-економічний університет

журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2021 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу: