Заселення корисною мікрофлорою кишківника птиці обов’язкове з першого дня вирощування

За контролю батьківського поголів’я птахогосподарстві на наявність патогенних мікроорганізмів (E. coli, Salmonella тощо), вони не потраплять в інкубаційне яйце або на його поверхню.

На цьому під час Міжнародного практичного форуму Poultry Farming наголосив технічний спеціаліст із птахівництва компанії «Біомін» Андрій Сергєєв.

«Крім того, існують ентерококи, які є природною мікрофлорою організму птиці, але за порушення умов утримання починають негативно впливати на показники продуктивності, а також можуть спричиняти проблеми з кінцівками: некроз головки тазостегнової кістки внаслідок бактеріальної транслокації», – зазначив він.

А якщо пташник погано підготували до посадки добового молодняку, недбало здійснили дезінфекцію, то патогенна мікрофлора як агресивніша проти непатогенної призведе до негативних наслідків у шлунково-кишковому тракті птиці.

«Заселення корисною мікрофлорою кишківника птиці має бути обов’язковим із першого дня вирощування, – підкреслив Андрій Сергєєв. – Адже мікрофлора кишківника птиці в основному формується в перші 18 діб життя”.

За стресових ситуацій традиційно частіше використовують антибіотики, тим самим зсуваючи або вбиваючи патогенну мікрофлору шлунково-кишкового тракту птиці з наступним відновленням популяцій корисних бактерій.

Під час заселення кишківника корисною мікрофлорою знижується рН, що запобігає розвитку патогенної мікрофлори та сприяє розвитку антимікробних субстанцій (органічних кислот, жирних кислот середнього ланцюжка тощо), модулюється імунна реакція.

Доведено, що корисна мікрофлора шлунково-кишкового тракту птиці допомагає вакцинам бути більш імуногенними, зауважив Андрій Сергєєв. «Отже, застосування багатоштамних пробіотичних бактерій стримуватиме колонізацію патогенних бактерій внаслідок впливу на рецепторні ділянки у стінках шлунково-кишкового тракту птиці», – резюмував він.