За стахіботріотоксикозу птиця гине через 1-2 місяці

Стахіботріотоксикоз ‒ захворювання тварин, зокрема птиці, що виникає внаслідок поїдання кормів, уражених грибом Stachybotrys alternans, який розвивається на змертвілій клітковині рослинних тканин.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Клінічні ознаки за гострого стахіботріотоксикозу ‒ пригнічення, відсутність апетиту, атаксія. Протягом 1-2 тижнів вага птиці може зменшитися на 20-30%.

Першими ознаками хвороби є депресія, обмеження рухів, нестійка хода. Температура тіла нормальна. У крові ‒ лейкопенія і тромбоцитопенія. Птиця гине через 1-2 місяці.

За хронічного токсикозу спостерігається жовтяничність слизових оболонок, дрібні жовтуваті пухирці у вогнищах ураження на язиці, назальній піднебінній щілині, на слизовій глотки. Згодом ці зміни переходять у некрози. Ураження в ділянці ротової порожнини часто перешкоджають закриттю дзьоба (фото). Характерним є підвищення слиновиділення.

Патологоанатомічно стахіботріотоксикоз характеризується запальними й некротичними змінами в слизових оболонках рота і вола. На початку хвороби знаходять жовті дрібні плями на слизовій оболонці рота, які згодом заглиблюються, розширюються та перетворюються на вогнище некрозу. Можливе переродження і некроз артерій головного мозку, серця, легень і селезінки.

За хронічного стахіботріотоксикозу спостерігають запальні процеси, геморагії й вогнища некрозу у волі, слизовій оболонці шлуночків і тонкого кишківника. Геморагії знаходять також під епікардом, ендокардом, плеврою, капсулою печінки. Аналогічні клінічні та патологоанатомічні зміни виявляють за стахіботріотоксикозу гусей.

Діагноз встановлюють комплексно, на підставі даних анамнезу, епізоотологічного обстеження, клінічних симптомів, патологоанатомічного розтину, лабораторних досліджень крові, мікологічного та хіміко-токсикологічного дослідження кормів.

Раніше ми писали, як боротися з мікотоксикозами у птиці.