За респіраторного мікоплазмозу може загинути чверть молодняку птиці

На респіраторний мікоплазмоз хворіють дорослі кури у 5-6-місячному віці, бройлери – у 4-8 тижнів, пише журнал «Наше птахівництво».

Інкубаційний період коливається від 4 до 22 діб. Загибель дорослої птиці може сягати 4-6%, молодняку – 20-25%.

Під час захворювання знижується маса тіла, несучість, спостерігається задишка, хрипи, серозний або серозно-фібринозний риніт, низька імунологічна реактивність організму, збільшується загибель птиці за імунізації проти вірусних інфекцій; у індиків – запалення підочних синусів.

За розтину трупів виявляють катаральне чи катарально-фібринозне запалення грудних і черевних повітроносних мішків із помутнінням і потовщенням стінок, гіперемією кровоносних судин, а також скупчення у порожнині повітроносних мішків прозорого або жовтувато-білого казеозного (сирнистого) ексудату. Носові синуси і синуси під очима також заповнені казеозним ексудатом.

Респіраторний мікоплазмоз діагностують на підставі епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних даних, результатів лабораторного дослідження і біопроби на курячих ембріонах. Для прижиттєвої діагностики використовують сироватково-крапельну реакцію аглютинації зі стандартним мікоплазменим антигеном.

Щоб запобігти респіраторному мікоплазмозу, слід комплектувати стадо тільки з благополучних господарств. Після встановлення діагнозу не вивозити птицю та яйця у благополучні господарства, не використовувати птицю й ембріони для виробництва біологічних препаратів (вакцин, діагностикумів).

Для специфічної профілактики респіраторного мікоплазмозу розроблені живі та інактивовані вакцини проти Mycoplasma gallisepticum.