Тваринництво

За формування високопродуктивних стад корів екстер’єр має значення

Важливим елементом у формуванні високопродуктивних стад великої рогатої худоби є оцінювання тварин за екстер’єром. Це дає можливість схарактеризувати міцність конституції, стан здоров’я, напрям продуктивності, індивідуальні особливості будови тіла, кондиції, придатність до певної технології.

Бажаними ознаками екстер’єру для молочної худоби є міцна конституція і гармонійна будова тіла. Голова у тварин молочного типу – ніжна й легка, шия – середньої довжини, холка – гостра, тулуб – довгий із добре розвиненою грудною клітиною й об’ємним черевом; спина – рівна й міцна; зад – із оптимальним нахилом, широкий у маклаках і сідничних горбах; добре розвинені кінцівки, правильної постанови з міцним ратичним рогом; шкіра – ніжна, рухома; ребра – косо поставлені.

У молочної худоби особливе значення приділяють кінцівкам, які повинні бути міцними, з достатньо вираженими суглобами й сухожилками. Ратиці мають бути невеликими й міцними, вкриті блискучим рогом, що дозволяє тваринам добре пристосовуватися до пасовищного утримання.

Однією з основних екстер’єрних ознак молочної худоби є вим’я. Його морфологічні ознаки тісно пов’язані з рівнем молочної продуктивності корів і їхньою пристосованістю до машинного доїння.

Найважливішою морфологічною ознакою вим’я корів є його форма. В ідеальному варіанті воно має бути великим за об’ємом, ванно- або чашоподібної форми, пропорційно розвинене у ширину і довжину, з поширенням часток далеко вперед до черева та назад, за лінію стегна, з розміщенням дна на достатній відстані від підлоги.

Передня частина вим’я має щільно прилягати до черева, а задня бути високо та міцно прикріплена з чітко вираженою глибокою борозною підтримувальної зв’язки.

Дійки повинні розташовуватися посередині часток вим’я на оптимальній відстані (між передніми – 11-12 см, задніми – 8-10 см), циліндричної форми, бажаної довжини (5-6 см) та товщини (2-2,5  см), спрямовані вертикально вниз.

Як повідомлялося, найчастіше доводиться вибраковувати корів першої та другої лактації.