За більшої продуктивності молочних корів рівень нерозщеплюваного протеїну вищий

Науковці визначили ступінь розщеплюваності протеїну різних видів кормів у рубці жуйних тварин, а також встановили підходи до нормування протеїнового живлення у них.

Так, для високопродуктивних молочних корів чим вища їхня продуктивність, тим вищий рівень нерозщеплюваного протеїну.

Максимальна кількість нерозщеплюваного протеїну планується у перші 100 днів лактації під час роздоювання. Потім її необхідно поступово зменшувати в другій половині й останні 100 днів лактації.

Аміак, що утворюється в рубці, можуть використовувати мікроорганізми для накопичення мікробіальної маси або він може потрапляти у кров через стінку рубця й надходити в печінку для знешкодження шляхом синтезу сечовини й виділення її з організму.

Близько 15% азоту аміаку повертається зі слиною в рубець і використовується повторно. Цей колообіг азоту є ефективним механізмом збереження білка, особливо коли раціон корови дефіцитний за вмістом протеїну.

Білок мікробіального походження, як і інша нерозщеплена частина протеїну, поступово надходить у сичуг і кишківник і засвоюється там. А амінокислоти, утворені внаслідок його розщеплення, всмоктуються через стінки кишківника й використовуються всіма органами.

Довідка

Більша частина протеїну, який надходить у рубець жуйних тварин, піддається розщепленню, його кінцевим продуктом є аміак. Ступінь розпаду протеїну залежить від його виду, складу, розчинності, розщеплюваності, повноцінності, стійкості до бактеріальних ферментів, швидкості проходження через рубець.

Небілкові азотовмісні речовини – нітрати, нітрити, амонійні солі, карбамід й інші – менш стійкі, а тому швидше розщеплюються й утворюють аміак.