За бактеріальної ферментації соєві продукти збагачуються пробіотиками

Для виробництва ферментованих кормових продуктів на основі сої традиційно використовують бактерії роду Bacillus spp, Bacillus subtilis, Enterococcus faecium та Lactobacillus plantarum, пише журнал «Наше птахівництво».

Ферментація, залежно від типу застосовуваних бактерій, може виконуватися в аеробних або анаеробних умовах.

Подібно до грибної ферментації бактеріальна зменшує вміст антипоживних речовин, зокрема інгібітора трипсину.

Ферментація молочнокислими бактеріями, такими як L. plantarum, спричиняє гідролізу білка і збільшує вміст вільних амінокислот, як порівняти з вихідною сировиною.

Після бактеріальної ферментації у соєвих продуктах підвищується вміст більшості амінокислот, переважно лізину, метіоніну, треоніну, проліну та глютамінової кислоти, однак ці дані суперечливі.

Як і грибна, бактеріальна ферментація зменшує розмір білкових молекул, що можна пояснити дією ферментів L. plantarum та гідролізом білкових молекул. У результаті покращується перетравлюваність і засвоюваність протеїну, як порівняти з вихідною сировиною.

Ферментація соєвих продуктів бактеріальними штамами також збільшує їхню антиоксидантну активність. Вважається, що підвищені концентрації деяких амінокислот, таких як гістидин, серин, валін та лізин, після ферментації мають відношення до підвищеної антиоксидантної активності.

У ферментованих продуктах також збільшуються концентрації фенольних сполук, посилюючи антиоксидантну і хелатотворну активність металів.

Велика перевага бактеріальної ферментації – збагачення кормів пробіотичними мікроорганізмами (наприклад, Lactobacillus sp., Bacillus sp. або Saccharomyces cerevisiae). Речовини, які вони виділяють (органічні кислоти або бактеріоцини), знижують ризик запалення кишківника та діареї, створюючи несприятливі умови для розвитку патогенних мікроорганізмів.

Нагадаємо, ферментовані соєві продукти покращують показники росту в птиці.