Які корови в групі ризику з ожиріння печінки

Перед отеленням і в перші тижні лактації потреба в енергії у жуйних, що лактують, перевищує їхню здатність отримувати енергію зі споживаних поживних речовин. Цей негативний енергетичний баланс спричиняє масове вивільнення жирних кислот із жирової тканини.

Вільні жирні кислоти (NEFA) переносяться з крові до печінки (мітохондрії), де вони окислюються до хімічної енергії, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якщо окислювальна здатність порушена, частина з них перетворюється на кетонові тіла (BHBA й ацетацетат). Високий рівень кетонів визначається як метаболічний кетоз: якщо в крові наявно 10-12 мг/дл (1-1,2 ммоль/л) BHBA, у тварини спостерігається субклінічний кетоз.

Якщо потік NEFA у печінку перевищує окислювальну здатність ферментів, вони реетерифікуються у тригліцериди (ТАG) і зберігаються у такому вигляді у печінці, спричиняючи її ожиріння (вміст ТАG>1%).

Високий уміст кетонових тіл у плазмі означає, що в печінку надходить забагато жирних кислот із високим ризиком накопичення гепатоцитів. Ба більше, нещодавні дослідження показали, що накопичення ТАG у печінці ‒ поширена субклінічна патологія впродовж усього життя жуйних тварин, особливо тих, які мають вищу генетичну цінність.

Надмірна втрата ваги в перехідний період і неправильне використання доданих харчових ліпідів ‒ важливі чинники ризику розвитку ожиріння печінки. До групи ризику належать  корови, в яких за тиждень до отелення концентрація в крові NEFA>0,29 мг-екв/л (ммоль/л), а післяпологовий період >0,6 мг-екв/л (ммоль/л), або якщо втрата BCS (оцінка кондиції тіла) від отелення до четвертого тижня лактації вища за 0,5-1.

Для простішого кількісного оцінювання ризику ожиріння печінки й метаболічного кетозу як біомаркер можна застосовувати високу концентрацію молочного жиру в перші тижні лактації: понад 4,8% для корови голштинської породи означає, що вона мобілізує велику кількість жирних кислот із жирової тканини.