Як застосувати DIVA-стратегію на підприємстві для контролю хвороби Ньюкасла
За масової вакцинації проти хвороби Ньюкасла ключового значення набуває серологічний моніторинг. Його мета ‒ оцінити імунний статус стада птиці й виявити циркуляцію польового вірусу, пише журнал «Наше птахівництво».
Традиційні серологічні тести, зокрема реакція затримки гемаглютинації (РЗГА), залишаються корисними для загального оцінювання напруженості імунітету. Однак їхні можливості обмежені у разі застосування сучасних рекомбінантних і векторних вакцин.
Це зумовило впровадження стратегії DIVA, яка дає змогу диференціювати інфіковану й вакциновану птицю на основі серологічних маркерів.
Найсучасніші векторні вакцини (наприклад, створені на базі вірусу герпесу індиків ‒ rHVT-ND) генетично модифіковані так, що несуть у собі ген лише одного білка вірусу Ньюкасла ‒ F-білка. Відповідно птиця, вакцинована тільки rHVT-ND, не виробляє антитіл до гемаглютинін-нейрамінідази (HN) і покаже нульові чи дуже низькі титри у класичній РЗГА, попри те, що вона повністю захищена антитілами до F-білка.
Це ‒ часта причина паніки серед ветеринарних лікарів, коли вони бачать низькі результати імунної відповіді після переходу на векторні вакцини.
Оскільки векторна вакцина стимулює антитіла тільки до F-білка, а польовий вірус містить повний набір білків (включно з нуклеокапсидним протеїном (NP)), ветеринарний лікар може використовувати два типи наборів для імуноферментного аналізу (ІФА) для повного контролю ситуації:
‒ моніторинг якості вакцинації. З ІФА-наборами, налаштованими на виявлення антитіл до F-білка, можна перевірити, як добре спрацювала векторна вакцина rHVT-ND в інкубаторії. Очікується висока сероконверсія (високі титри) на 28-35-й день життя;
‒ виявлення польового вірусу (DIVA-контроль). Використовуючи ІФА-набори, спрямовані виключно на виявлення антитіл до нуклеопротеїну, можна сканувати клінічно здорове стадо птиці. Оскільки векторна вакцина не містить NP, будь-який позитивний результат у цьому тесті (у птиці, що не отримувала живих або інактивованих класичних вакцин) однозначно свідчить про те, що стадо було інфіковане диким вірусом генотипу VII. Це ‒ ранній сигнал тривоги для ветлікаря.
Як повідомлялося, жодна вакцина проти хвороби Ньюкасла не забезпечує 100% захисту.