Як виявити у ВРХ папіломатозний пальцевий дерматит

Ідентифікувати папіломатозний пальцевий дерматит (ППД) у великої рогатої худоби найкраще під час обстеження в станку, однак також це можливо і за фіксації тварин у хедлоках, під час доїння та навіть за переміщення в загонах.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Інформативним є визначення кульгавості тварин стада, хоча не завжди кульгавість зумовлена ППД і навпаки.

Ураження шкіри локалізуються переважно з плантарного боку міжпальцевого склепіння, але нерідко можуть бути з дорсального боку вінчика, у міжпальцевій щілині, на м’якуші, іноді в інших ділянках пальців ВРХ.

Ратиця з неураженою шкірою, згідно з описаною стадійністю розвитку та клінічного прояву ППД, позначається як М0. Ураження діаметром менше 2 см – стадія М1, гострі ураження яскравого червоного або сіро-червоного забарвлення розміром 2 см і більше – стадія М2. Ураження, що загоюються, вкриті щільними, подібними до рубцевої, тканинами, – стадія М3. Хронічні ураження з потовщеним епітелієм або проліферації, чи обидва разом – стадія М4; хронічні з ділянками загострення – М4.1.

Стадії можуть переходити одна в одну за прогресування патологічного процесу або загоєння.

Папіломатозний пальцевий дерматит може ускладнюватися гнійним пододерматитом, виразкою підошви, флегмонозними процесами, вертикальними тріщинами рогової капсули ратиці.

Збудники ППД завжди асоціюються з трепонемами (Spirochaetaceae), їх існує багато видів. За хронічного перебігу ППД Spirochaetaceae виявляється більш ніж у 90% випадків. Розбіжності перебігу ППД, залежно від конкретних комбінацій бактерій, ще вивчаються.

Установлено, що розвитку й прояву ППД сприяє знижений імунний захист. Крім того, неспецифічний імунний захист і загоєння уражень шкіри погіршують спірохети.

Як повідомлялося, у «Кищенцях» на 50% зменшили виявлення дерматитів у корів.