Як C. perfringens може призводити до смерті поросят

Команда Бернського університету (Швейцарія) вивчила роль Clostridium perfringens і те, як бактерія може спричинити смертельну кишкову кровотечу у новонароджених поросят.

Результати досліджень можуть відкрити дорогу до щеплень і лікування не тільки для тварин, а й для людей, пише Pig Progress.

Бактерія C. perfringens  є причиною різних смертельних захворювань у тварин і людей.

Близько 10 років тому вчені Інституту патології тварин при Бернському університеті продемонстрували, що бета-токсин, що виробляється бактеріями, вбиває клітини судин і таким чином призводить до кровотечі в кишечнику свині.

Однак було незрозуміло, чому токсин впливає на ці клітини, а не на інші.

А близько п’яти років тому в Інституті патології тварин знайшли молекулу адгезії тромбоцито-ендотеліальних клітин-1 (PECAM-1 або CD31). Вона розташована на поверхні різних клітин і відіграє центральну роль в процесі кишкової кровотечі у поросят.

Фактична роль молекули CD31 полягає в регулюванні взаємодії між запальними клітинами і кровоносними судинами. Вона з’являється переважно на клітинах, розташованих на внутрішній стороні кровоносних судин (так звані ендотеліальні клітини).

Під час експериментів виявилося, що CD31 і бета-токсин розподіляються по цих клітинах майже однаково. «Наш проєкт базується на цьому початковому спостереженні», – уточнив професор, доктор ветеринарних наук і керівник інституту Хорст Постхаус.

Токсин, який вивільняється бактеріями в кишечнику, приєднується до CD31. Бета-токсин належить до пороутворюючих токсинів, і тому перфорує мембрану клітини та вбиває ендотеліальні клітини. Це призводить до пошкодження судин і кровотечі в кишечнику.

Відкриття дозволяє розробити досконаліші вакцини для запобігання смертельного захворювання у свиней.

«Ми також хочемо дослідити, чи дозволяє прикріплення бета-токсину CD31 до ендотеліальних клітин також розробити нові форми терапії, зокрема, для лікування судинних захворювань у людини», – зазначив Хорст Постхаус.

Як повідомлялося, для специфічної імунопрофілактики ротавірусної інфекції у поросят існують два шляхи.