Вплив мікотоксинів на птицю можна пом'якшити кормовою добавкою

Не всі мікотоксини проникають через кишковий бар’єр птиці, відповідно не всі вони спричинять мікотоксикози, пише журнал «Наше птахівництво».

Кишковий епітелій та все його розширення можуть бути порушені неусмоктуваними токсинами до того, як усмоктування може початися.

Так, низький або помірний рівень ДОН як окремо, так і в поєднанні з іншими фузаріотоксинами призводить до зменшення висоти ворсинок у дванадцятипалій і в тонкій кишці. Отже, для засвоєння поживних речовин менша поглинальна площа доступна.

Такі мікотоксини, як ДОН і Т-2, мають прямий вплив на транспортери глюкози в тонку кишку. Це призводить до протижиттєвого ефекту зниження всмоктування глюкози. А оскільки цей транспортер бере участь у реабсорбції води, як наслідок  може провокувати діарею.

Пташенята, яких годували ОТА, мали серйозніші ураження та пошкодження слизової оболонки та більшу кількість ооцист E. acervulina та E. adenoeides, ніж ті, що не зазнавали дії токсину.

ДОН модулював реакцію кишківника та відновлення кишківника після кокцидної інфекції у дозах, нижчих від тих, які вважаються безпечними для птиці.

Встановлено, що ефективність кокцидіостатиків суттєво зменшується за годівлі бройлерів кормами, забрудненими Т-2, що призводить до спалаху кокцидіозу у господарствах.

Доведено, що коли птиця поглинає забруднений ОТА корм, збільшується кількість одиниць Salmonella typhimurium у вмісті дванадцятипалої та сліпої кишки.

Для пом’якшення негативного впливу мікотоксинів на здоров’я та продуктивність тварин рекомендується використовувати відповідну технологічну кормову добавку.