Тваринництво

Вакцинопрофілактика важлива для запобігання респіраторним інфекціям у ВРХ

Пік респіраторних захворювань великої рогатої худоби зазвичай припадає на осінь і ранню зиму, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Швидкі та серйозні температурні зміни сприяють вищим показникам захворюваності та смертності худоби. Саме швидка зміна температури, а не температура сама по собі, збільшує частоту респіраторних захворювань. Якщо приміщення не провітрюється та регулярно не очищається, вкупі з високою щільністю тварин це може сприяти підвищеній вологості й високій концентрації аміаку, що шкідливо позначається на дихальній системі ВРХ. Аміак накопичується у тваринницьких приміщеннях і через відсутність вентиляційної системи чи поганий її стан.

Та основною причиною респіраторних інфекцій є патогенні мікроорганізми. Часто ці захворювання ‒ мультиетіологічні, що пов’язано з кількома інфекційними агентами.

Первинними інфекційними агентами часто є віруси й мікоплазми, тоді як бактерії ускладнюють патологічний процес у вже ослабленому організмі. Хоча іноді віруси можуть спричиняти клінічний синдром, що відповідає респіраторному захворюванню у ВРХ, за відсутності бактеріальної коінфекції їх залучення у розвиток хвороби загалом уважається первинним або паралельним із бактеріальною інфекцією.

Бактерії, які найчастіше пов’язують із пневмонічними ураженнями, зазвичай є частиною нормальної, постійної в носоглотці ВРХ мікрофлори. Стрес через зоотехнічні умови утримання, транспортування, перегрупування тощо cприяє прояву вірулентних властивостей цих мікроорганізмів із подальшим розвитком патологічного процесу та клінічними ознаками хвороби у вигляді бронхопневмонії.

Тому дуже важлива вакцинопрофілактика, особливо антибактеріальними препаратами під час транспортування та перегрупування худоби.

Із практичного досвіду ветлікарів дієва така схема метафілактики. Під час переведення з окремих кліток у групові, з одного корму на інший, формування груп за добу вводять препарати тулотроміцину й комбінованих пеніцилінів пролонгованої дії. Вони запобігають розвитку захворювань, спричинених мікоплазмою, пастерелою та стрепто- й стафілококами (диплококами).