В Україні досі немає змоги оперувати об’єктивними даними у галузі тваринництва

В Україні сьогодні немає змоги оперувати об’єктивними показниками щодо масштабів загроз як щодо харчової безпеки, так і втрат унаслідок хвороб тварин, птахів, бджіл тощо, в тому числі й АЧС, через відсутність первинних даних по тваринництву.

На цьому наголосив координатор web-проєкту «Стоп АЧС» – національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог Володимир Поліщук.

«Тобто всі висновки, які звучать у ЗМІ, без об’єктивних цифрових даних щодо кількості, якості та територіального розташування тварин і загроз – здебільшого є безпідставними й необґрунтованими домислами», – вважає він.

Він нагадав, що сьогодні невідомо, скільки в Україні операторів ринку, яке утримуване поголів’я, види й породи тварин, статево-вікові групи, умови утримання й догляду, транспортування та перевезення тварин, чисельність живності у домогосподарствах та дикій фауні. «А це – складові ризику», – зауважив Володимир Поліщук.

Спершу ідентифікація тварин в Україні була добровільною і власник ініціював процедуру. Нині, після внесення змін до Закону «Про ідентифікацію», процедура є обов’язковою для всіх власників тварин. Вони вже зобов’язані це робити, однак чомусь не роблять, зазначив він.

«Тобто держава притупила пильність – громадяни скористались можливістю порушити закон, – пояснив експерт. – А, як відомо, бездіяльність породжує безкарність, яка й веде до катастрофи. Відсутність об’єктивних даних унеможливлює аналіз та оцінку стану. Тому й придумуємо діагноз, як наслідок – спотворений прогноз і лікування. І по факту розводимо руками та переводимо «стрілки».

Про приклад білоруської електронної системи простеження, в основі якої знаходиться ідентифікація тварин, читайте у колонці Володимира Поліщука.