Ураженість ВРХ саркоцистами може сягати 100%

Саркоцистози великої рогатої худоби ‒ інвазійні хвороби, що спричиняють кокцидії роду Sarcocystis родини Eimeriidae.

пише журнал The Ukrainian Farmer.

Установлено понад 120 видів одноклітинних організмів цього роду. Саркоцисти розвиваються за участю двох господарів: дефінітивного (остаточного), яким можуть бути м’ясоїдні й людина, та проміжного, в ролі якого виступають свійські й дикі травоїдні та всеїдні тварини.

Саркоцистози значно поширені в Україні. Велика й дрібна рогата худоба, а також свині є проміжними господарями для саркоцист. Локалізуючись у м’язах і серці, вони виснажують їх і знижують продуктивність.

Захворювання реєструють будь-якої пору року. Саркоцисти стійкі в зовнішньому середовищі, можуть зберігати життєздатність більше трьох років, зимувати в ґрунті, переносити заморожування й відтавання.

Ураженість ВРХ саркоцистами може сягати 100%, свиней ‒ 15-45%. Собаки й коти ‒ основні розповсюджувачі хвороби: в деяких регіонах зараженість собак саркоцистозом сягає 90%. А на добу собака здатен виділити 30 млн ооцист.

Саркоцистоз ВРХ найчастіше має безсимптомний перебіг. У разі гострого перебігу інвазії у тварин спостерігають анемію, анорексію, кахексію, виразку шкіри, кульгавість, зниження гематокриту. За хронічного перебігу ‒ міозит, міокардит, енцефаломієліт, що призводить до втрати маси тіла, репродуктивних розладів і, зрештою, значного зниження якості м’яса.

Формування імунітету до саркоцистозу вивчене недостатньо. Зараження тварин саркоцистами того самого виду може відбуватися багаторазово. Внаслідок цього в їхньому організмі утворюються антитіла, які виявляють за допомогою серологічних реакцій.

Раніше ми писали про клінічні ознаки ураження худоби ектопаразитами.