Спільна аквакультура водоплавної птиці та риби покращує їхні показники росту

Вирощування водоплавної птиці із застосуванням пасовищ і водоймищ – один із шляхів підвищення ефективності качківництва та гусівництва.

На цьому наголошують у Центрі обслуговування з птахівництва Державної дослідної станції птахівництва НААН.

Особливий інтерес представляє спільна аквакультура водоплавної птиці та риби. Комбіноване рибо-качине або рибо-гусяче господарство дає змогу ефективніше використовувати кормові ресурси водойм і отримувати більше харчової продукції (і риби, і птиці) та прибутку з одиниці площі водойми за менших витрат.

Качки і гуси – не конкуренти основним видам вирощуваних риб у харчуванні. Так, качки переважно споживають м’яку водну рослинність, а гуси – лугову.

Поїдаючи також пуголовків, дрібних жаб та їхню ікру, водних комах, дрібну малоцінну рибу, яка є ворогом і конкурентом у харчуванні вирощуваній рибі, вони підвищують темпи її росту.

Качки та дещо меншою мірою гуси – прекрасні меліоратори. А качиний і гусячий послід – високоцінні і майже безкоштовні органічні добрива, багаті сполуками азоту, фосфору, калію, кальцію, мікроелементами, значна частина яких міститься у вигляді водорозчинних форм, доступних для засвоювання фіто-, зоопланктоном і донними організмами, які є поживою для риби.

У результаті спільного вирощування кінцева маса і загальний вихід риби з одиниці площі збільшується в залежності від щільності посадки птиці на 10-30%.

Своєю чергою риба також позитивно впливає на ріст водоплавної птиці. За збільшення кількості риби в розрахунку на 1 га водойми та інтенсивності її годівлі зростає кількість екскрементів риб – органічними добривами, що підвищують кормопродуктивність водойми. Така природна кормова база збільшує прирости живої маси качок і гусей, з’являється можливість до певних меж збільшувати щільність їхньої посадки. Крім того, водний вигул птиці дозволяє економити 20-30% кормів.

Як повідомлялося, вирощування племінних гусей окупиться за 1-3 роки.

Нагадаємо, качки мають меншу живу масу за споживання низькоенергетичних раціонів.