Птахофабрики нечасто застосовують технологію «все порожньо ‒ все зайнято»

Створення потужних птахівничих підприємств, оснащених сучасним обладнанням, дозволяє вирощувати на обмеженій території одночасно мільйон і більше голів птиці. При цьому більшість птахофабрик скорочує санітарні розриви, переущільнює поголів’я, що призводить до втоми приміщень і накопичення патогенної вірусної та бактеріальної мікрофлори в довкіллі. Технологію «все порожньо ‒ все зайнято» застосовують досить зрідка.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Збої в технології вирощування, порушення ветеринарно-санітарних правил, низька якість кормів, стреси різного походження ‒ все це негативно позначаються на резистентності організму птиці. В неї ослаблюється імунна система і, як наслідок, розвиваються інфекційні хвороби різної етіології.

Практика частої зміни схем вакцинацій, спектра біопрепаратів, необґрунтоване введення в схему нових вакцин, застосування живих вакцин на основі гарячих і варіантних штамів, а також поліштамних вакцин призводить до розширення переліку мікроорганізмів, що циркулюють у господарстві.

Вакцинація слабкої, інфікованої патогенами птиці, яка перебуває в імунодепресивному стані, посилює вірулентність польових вірусів і спричиняє субклінічний перебіг інфекцій на вакцинному фоні.

Як повідомлялося, складати схему лікарських профілактичних заходів ще до посадки птиці – це хибний підхід.