Під час інкубації сечокислий діатез розвивається у зародків або у перші доби життя молодняку

Сечокислий діатез у добових пташенят є результатом загального недорозвинення видільної системи, пише журнал «Наше птахівництво».

Найрозповсюдженіша причина – ураження епітелію ниркових канальців через нестачу у раціоні батьківського стада вітаміну А та каротиноїдів (первинні та вторинні гіпо- та авітамінози).

Під час інкубації сечокислий діатез розвивається у зародків або у перші доби життя молодняку. У процесі ембріогенезу сечова кислота та її солі накопичуються в організмі зародків.

Перехід пташенят на зовнішню годівлю посилює патологічний стан, оскільки паралельно з виділенням сечової кислоти, яка накопичилася під час ембріонального розвитку, починається синтез кислоти з азотовмісних речовин кормового походження.

До того ж за надлишкового згодовування самицям батьківського стада протеїну на тлі явної нестачі вітаміну А трапляються випадки масового прояву сечокислого діатезу у зародків і добових пташенят.

Ознаки ембріональної дистрофії з яскраво вираженою подагрою спостерігають і за згодовування батьківському стаду великої кількості неповноцінних тваринних білків — несвіжого м’яса, загиблих тварин (трупний матеріал), гнилої/неякісної риби, зіпсованого казеїну.

Мікотоксини, зокрема фузаріотоксин, у кормах батьківського стада спричиняють токсичну дистрофію з ознаками вісцеральної подагри. Крім того, цю хворобу часто спостерігають за різних форм ембріональної дистрофії, що супроводжується іншими патолого-анатомічними змінами.

Нагадаємо, перетримка добового молодняку птиці в інкубаторії провокує в них подагру.

Довідка

Подагра (сечокислий діатез) характеризується порушенням обміну нуклеопротеїдів, надлишковим накопиченням у крові сечової кислоти й уратів із відкладенням солей сечової кислоти у різних органах і тканинах. На подагру хворіють багато видів птиці різного віку, особливо родини курячих, а також водоплавні птахи, зокрема дикі та синантропні.